Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Двнз «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут

Двнз «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут





Сторінка1/4
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Відділ перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів

педагогічних працівників
Реєстраційний №_______


Розвиток уяви молодших школярів – перша сходинка до креативності

Кваліфікаційна робота

вчителя початкових класів

спеціаліста вищої

кваліфікаційної категорії

КЗШ І-ІІІ ступенів №73

Орлової Валентини Миколаївни

Кривий Ріг-2016
ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………………..

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ……………………………………………..


5

1.1. Уява як пізнавальний психічний процес…………………

5

1.2. Сучасні підходи до проблеми розвитку креативності

особистості…………………….…………………………….....


8

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ……………...


13

2.1. Умови та шляхи розвитку уяви молодших школярів на уроках в початковій школі………….........................................


13

2.2. Особливості використання технології «Школа ейдетики» в

роботі вчителя початкових класів…………………………….


16

2.3. Вправи на розвиток уяви молодших школярів…………

21

ВИСНОВКИ…………………….…………………………………………

26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………

27

ДОДАТКИ…………………………………………………………............

30














ВСТУП

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті поставила перед педагогами ряд завдань, основною метою яких є створення умов для розвитку і самореалізації кожного громадянина України як особистості та формування покоління, здатного навчатися впродовж життя і створювати та розвивати цінності громадянського суспільства. Відповідно до поставлених завдань набувають нового значення проблеми розвитку пізнавального інтересу, творчих здібностей учнів, активізації навчально-пізнавальної діяльності, самостійності, організації самоконтролю, практичного застосування здобутих знань.

Актуальність дослідження проблеми творчого розвитку молодших школярів зумовлена такими факторами: по-перше – потреба у зростанні творчих ресурсів дитини в умовах глобалізації суспільства; по друге – необхідність активізації творчої активності у всіх сферах діяльності у зв’язку з прискоренням розвитку всіх сфер духовного і матеріального виробництва в суспільстві; по-третє – провідна роль творчості як суб’єктивного й об’єктивного факторів розвитку загальної культури самої особистості учня початкових класів.

Метою сучасної початкової школи є забезпечення подальшого становлення особистості дитини, цілеспрямоване виявлення і розвиток здібностей, формування вміння і бажання вчитися.

У психології молодший шкільний вік виділяють як етап найбільш інтенсивного розвитку мислення, коли вперше виникає внутрішня інтелектуальна діяльність. Втрачене в цьому віці надолужити потім важко або й зовсім неможливо.

Саме вчитель початкових класів повинен вчити дитину так, щоб не згасло бажання вчитися, озброїти вмінням, необхідними в подальшому навчанні. Адже зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення і які уміють мислити. А мислення активізується, якщо перед учнями виникають запитання, на які вони відразу відповісти не можуть.

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з даної проблеми, нами зроблено висновок, що одним із рушійних компонентів розвитку творчих здібностей учнів є уява – психічний процес створення нових образів об’єктів на основі минулого досвіду, недоступних до безпосереднього сприйняття, які надають можливість людині виявити нові властивості об’єктів та їх взаємозв’язки.

Проблема уяви розглядалася в наукових працях представників філософської думки (Аристотеля, Геракліта, Парменіда, Платона, І.Канта, Е. Гусерля, А. Дудецького, Ж-П. Сартра, Є. Ігнат’єва, Л. Пономарьова, М.Кагана, Є. Караваєва, Л. Коршунової, В. Кудрявцева, М. Михайлова, О. Нікіфорової, М. Ніколаєва, Ю. Романенко, В. Скоробогатова); у працях вітчизняних і закордонних психологів (А. Брушлинського, Л. Виготського, В. Вундта, Р. Немова, І.Розета, О. Роменця, С. Рубінштейна, А.Степанова та ін.). Вчені пов’язують уяву з творчою діяльністю, художньою і науковою майстерністю, визначаючи сутність творчої уяви (С. Борчиков, Т. Рібо, О. Роменець, С. Рубінштейн, Т. Себар, В. Скоробогатов).

Психолого-педагогічні аспекти проблеми розвитку творчої уяви висвітлені у роботах П. Блонського, А. Брушлінського, Л. Виготського, Е. Ільєнкова, Б. Зальцмана, П. Каптєрева, Ц. Короленко, Л. Коршунової, Г. Костюка, О. Леонтьєва, Р. Натадзе, А. Петровського, Дж. Родарі, С. Рубінштейна та ін.

У вітчизняній психології проблема розвитку уяви молодших школярів не виступала предметом спеціального аналізу, хоча окремі аспекти даної проблематики вивчались у контексті досліджень особистісного та психічного розвитку молодших школярів (І. Бех, Л. Божович, В. Давидов, Л. Долинська, О. Дусавицький, Д. Ельконін, С. Максименко, А. Маркова, В. Моргун, В. Мухіна, Л. Обухова, О. Скрипченко та ін.).

Як і будь-яку позитивну властивість, розвиток уяви необхідно розпочинати якомога раніше. Найбільш сприятливим періодом для цього, на думку науковців, є молодший шкільний вік, який поєднує у собі спонтанну творчість учня, інтенсивний розвиток інтелекту та абстрактного мислення. У цьому віці істотно зростає можливість зовнішньої постановки цілей, зовнішнього мотивування, пошуку способів дій і контролю результатів, тобто, засвоєння всіх складових психологічної структури діяльності.

Аналіз досвіду роботи вчителів початкової школи показує, що розвитку уяви приділяється недостатньо уваги. Існують певні проблеми щодо творчого розвитку учнів. Вони зумовлені репродуктивно-виконавчими видами робіт, практикою залучення до творчої діяльності здебільшого обдарованих дітей. Внаслідок цього переважна більшість школярів перебуває поза цією своєрідною і важливою сферою творчого впливу.

Таким чином, соціальна значущість проблеми, її недостатня розробленість, потреба виховувати творчу особистість, здатну висловлювати думки  оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, обумовила вибір назви навчально-методичного посібника «Розвиток уяви молодших школярів – перша сходинка до креативності».

Навчально-методичний посібник розрахований на вчителів початкових класів, вихователів, педагогів, які працюють з обдарованими дітьми, студентів, магістрантів, аспірантів, викладачів педагогічних спеціальностей.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ УЯВИ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1.1. Уява як пізнавальний психічний процес
Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї впливало раніше. Життя вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких вона ще не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона не була, передбачення наслідків своїх дій та вчинків, програмування своєї діяльності тощо.

Здатність до уяви властива тільки людині, як одна з фундаментальних характеристик людської суб'єктивності, що відрізняє її від усіх інших істот. Вона протиставляється процесу наслідування та імітації. Уява виникає з потреби людини передбачити, пояснити, заглянути в майбутнє, щоб якось вплинути на нього. У самому широкому сенсі, під уявою розуміють будь-який процес, що протікає в образах. Проте образи уяви відмінні від образів пам'яті й сприйняття, тому що вони представляють собою щось нове, те, що ще не існувало в дійсності.

Уяву як пізнавальний психічний процес досліджували такі відомі дослідники, як Б.Ердман, Б.Сегал, Л.Виготський, Ю.Ліндварський, Б.Зальцман, В.Моляко, В.Романець, С.Рубiнштейн, А.Петровський, Я.Пономарьов, Б.Теплов та ін. Цей процес надзвичайно складний, і про це свідчить той факт, що й досі немає його єдиного визначення.

Термін «уява» може бути вживаним у широкому значенні (як образний за змістом психічний процес, у котрому відбувається як відтворення готових образів, так і побудова нових), або у вузькому значенні (як специфічний процес, який полягає саме в перетворенні даного).

У психологiчному словнику за редакцiєю С.Гончаренка уява розглядається як «психiчний процес, що полягає у створеннi людиною нових образiв, думок на основi їх попереднього досвiду».

У психологiчному словнику за редакцiєю В.Войтка термін «уява» тлумачиться як «специфiчно людська дiяльнiсть виникає з потребами життя i, насамперед, корисною працею».

На думку С.Рубiнштейна, «уява – це вiдбиток з минулого досвiду, це перетворення даного i вiдродження на цьому пiдгрунтi нових образiв, якi є i продуктами творчої дiяльностi людини, i прообразами для неї».

У зарубіжній психології існує декілька точок зору на уяву та її сторони. Концепція одних (ідеалістів) зводиться до того, що стверджується повна спонтанність уяви, незалежність від дійсності. Такий погляд є принципово не вірним. Насправді уява людини детермінована об'єктивною дійсністю і спрямована на її відображення. Представники асоціативної психології В.Вундт, Т.Рібо та інші намагалися звести фантазію до інших психічних процесів або їх комбінацій. При цьому вона втрачала свою самостійність, і в одних випадках її розглядали як комбінацію розуміння і волі, а в інших – як комбінацію сприймання, пам'яті та інтелекту.

Фізіологічну основу уяви складають залишкові процеси збудження і гальмування, іррадіації і концентрації, позитивної та негативної індукції, аналізу та синтезу в кіркових відділах різних аналізаторів. У результаті такої складної нервової діяльності, з раніше не об'єднуючихся один з одним тимчасових зв'язків утворюються нові поєднання, що складають основу уяви. При цьому важливе значення має друга сигнальна система, слово, тому що всі наочні образи нерозривно пов'язані з ним. Як правило, слово служить джерелом появи образів уяви, контролюючи шлях їх становлення, є засобом їх утримання, закріплення і зміни.

Уява – це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався під час праці. Будь-який акт діяльності обов'язково включає уяву. Не уявивши результат праці, не можна приступити до роботи. Саме в цьому й полягає важлива функція уяви як специфічно людської форми випереджального відображення дійсності. Перш ніж щось робити, людина уявляє кінцевий результат своєї діяльності й ті шляхи, якими його буде досягнуто. Ще до того як виготовити певну річ, вона подумки створює її образ у своїй уяві.

Неважко помітити, що уява є однією з фундаментальних характеристик особистості. По-перше, уява тісно пов'язана з такими пізнавальними процесами, як сприйняття, пам'ять і мислення, а також з емоційними процесами. По-друге, в перетворюючої діяльності уяви позначаються мотиви і цілі особистості, її потреби та інтереси, почуття і бажання. «Уява, таким чином, не абстрактна функція, а закономірно виступаюча сторона свідомої діяльності» – говорить С.Л. Рубінштейн. Проте, різні види та рівні спрямованості особистості не тільки виявляються в уяві, але й породжують різні види уяви, які ми розглянемо в наступному підрозділі.

До створення нових образів людину спонукають різноманітні потреби, які постійно породжує діяльність, які з’являються з розвитком знань, ускладненням суспільних умов життя, потрібністю прогнозувати майбутнє. Створення образів уяви завжди пов’язане з певним відхиленням від реальності, виходом за її межі. Це значно розширює пізнавальні можливості людини, забезпечуючи їй здатність передбачувати та витворювати новий світ як середовище свого існування.

І разом з тим, образи, створені в уяві, завжди спираються на реальні образи сприйняття і пам'яті, що зазначає Л.С. Виготський: «…зв'язок уяви з дійсністю полягає в тому, що кожне створіння уяви завжди будується з елементів, взятих з дійсності і тих, що містяться в попередньому досвіді людини». Проте, в новому образі ці елементи перетворені, змінені, з'єднані в незвичайних поєднаннях. Беручи до уваги таку складну функціональне будову, Л.С. Виготський вважає адекватним застосування поняття психологічної системи для визначення процесу уяви. По суті, уява є і процес і результат перетворюючої діяльності. І все-таки, як можливе створення нових образів у процесі уяви?

У житті людина створює образи таких предметів, яких у природі не було, немає й бути не може. Такими витворами людської уяви є фантастичні казкові образи русалки, килима-літака, Змія Горинича, в яких неприродно поєднані ознаки різних предметів. Проте якими б дивовижними не здавалися продукти людської уяви, в усіх випадках підґрунтям для їх появи є попередній досвід людини, ті враження, що зберігаються в її свідомості.

Уява є образним психічним процесом, який передбачає відхід від минулого досвіду, перетворення даного і породження на цій основі нових образів, які є продуктами творчої діяльності людини та прообразами для неї. Будь-яка уява породжує щось нове, змінює те, що дано у сприйманні. Ця зміна, перетворення, відхилення від даного може виразитися, по-перше, у тому, що людина створює собі картину того, чого в дійсності вона ніколи не бачила, по-друге, у створенні картини того, чого взагалі ще не було, але має бути здійснене (проект на майбутнє), нарешті, у побудові фантастичної картини, котра ніби зовсім неузгоджена з дійсністю. Але й у цьому випадку вона враховує її суттєві сторони та найбільш значущі риси. Тобто відхід уяви від дійсності не є втечею від неї; цей відхід є необхідним, щоб глибше проникнути в дійсність.

Діяльність уяви тісно пов'язана з емоціями, невіддільними від творення нового образу. Це дає підстави припустити, що механізми процесу уяви відбиваються не лише в корі великих півкуль головного мозку, а і в підкоркових центрах, зокрема в гіпоталамо-лімбічній системі, ушкодження якої призводить до порушення регулятивної функції психіки, пов'язаної з програмуванням поведінки людини.

Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистості, від психічного життя людини взагалі. Особлива роль у створенні образів уяви належить інтересам, потребам, світоглядові особистості, що становлять її духовний світ. З діяльністю уяви пов'язане формування низки морально-психологічних якостей особистості – гуманності, чуйності, почуття обов'язку тощо.

У силі та яскравості образів уяви виявляються типологічні особливості вищої нервової діяльності. Уява – один з показників, за якими І.Павлов відносив людей до художнього чи розумового типу. Художник має справу з образами (зоровим, руховим, слуховим тощо), що свідчить про домінуючу роль у його діяльності першої сигнальної системи, образного відображення світу. Отже, уява не лише впливає на перебіг психічного життя людини, а й зумовлює формування її важливих особистісних якостей.

Розкриємо зв'язок уяви з об'єктивною дійсністю. В уяві людини завжди є певний відступ за межі безпосередньо даного, певний «відхід» від реальної дійсності. Проте як би далеко не сягав цей «відхід», у ньому завжди зберігається зв'язок з об'єктивною реальністю. Немає фантазії, засадовою стосовно якої не була б реальність. Зв'язок з об'єктивною дійсністю можна легко зрозуміти, проаналізувавши різноманітні витвори уяви. Уявляючи, наприклад, майбутнього героя свого твору, письменник надає йому рис людей, яких він сприймав колись, синтезуючи ці риси в новий образ. Так само людина використовує попередні враження й тоді, коли уявляє собі описувані іншими людьми місцевості чи події, свідком яких вона не була.

Іншим важливим аспектом зв'язку уяви з об'єктивною дійсністю є те, що витвори уяви – це не довільна комбінація окремих елементів, узятих з досвіду. Створюючи з цих елементів образи нових об'єктів, людина зважає на відомі закономірні зв'язки між об'єктами. Так, прогнозуючи розвиток подій на основі аналізу соціальної ситуації, політик враховує логіку та зв'язок чинників, що взаємодіють, об'єктивні тенденції, що виявляються. Створювані письменником образи героїв роблять те, що вони робили б у житті за тих обставин, у які їх поставив автор. Фантазія, яка відривається від реальної дійсності, стає безсилою, продукти такої фантазії перетворюються на порожні мрійництва, прожектерство й можуть завдати шкоди.

Перетворення уяви на дійсність залежить від реальних потреб, можливостей та соціального запиту суспільства на її витвори. Наявність необхідних умов прискорює втілення образів уяви в життя. Прикладом цього може бути необхідність постійно вдосконалювати засоби обміну інформацією між країнами, континентами, що зумовило появу Інтернету – світової комп'ютерної мережі. Важливу роль у реалізації образів уяви відіграє те, наскільки правдиво чи спотворено відображується дійсність у свідомості людини, в її переконаннях, вольових якостях.

Уява тісно пов'язана з практичною діяльністю людей, з їх працею. Співвідносячи витвори своєї фантазії з дійсністю, особистість має можливість пересвідчитися в їх реалістичності, у разі потреби вдосконалити, зробити чіткішими, збагатити новими рисами. Практика завжди є критерієм правильності та суспільної значущості продуктів людської уяви.

Отже, уява — це своєрідна форма відображення людиною дійсності, де виявляється активний випереджальний характер пізнання нею об'єктивності світу.

  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Двнз «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут
Розділ ІІ. Науково-методичні основи використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у сучасній школі

Двнз «криворізький національний університет» криворізький педагогічний інститут «погоджено»
Аспірантура є основною формою підготовки науково-педагогічних І наукових кадрів у системі післядипломної освіти, яка надає громадянам...

Двнз «криворізький національний університет» криворізький педагогічний інститут «погоджено»
Загальна педагогіка та історія педагогіки” розроблено відповідно до паспорта спеціальності, що досліджує мету, зміст, методи, засоби,...

Двнз «криворізький національний університет» криворізький педагогічний інститут «погоджено»
Програму для складання вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 13. 00. 04 – “Теорія та методика професійної освіти” розроблено...

Регламент Виступи: до 5 хв. Обговорення: до 5 хв. Організаційний...
Рик С. М. – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, проректор з наукової роботи двнз «Переяслав-Хмельницький державний...

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних...
Роботу виконано на кафедрі обліку, аналізу та аудиту в апк двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»...

М іністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний...
Психолого-педагогічний супровід спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку в паралімпійському спорті

Виконкому Жовтневої районної у місті ради Криворізька загальноосвітня...
Управління освіти І науки виконкому Криворізької міської ради Інноваційно-методичний центр Криворізький державний педагогічний університет...

Двнз «Університет менеджменту освіти» напн україни
Комунальний заклад «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Мережа спеціалізованих вчених рад станом на 15 травня 2015 року
Дз «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка