Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Олефір Віктор Іванович. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект) : дис д-ра юрид наук: 12. 00. 07 / Національна академія внутрішніх справ України. К., 2005

Олефір Віктор Іванович. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект) : дис д-ра юрид наук: 12. 00. 07 / Національна академія внутрішніх справ України. К., 2005





Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8
Олефір Віктор Іванович. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект) : дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2005.

Зміст роботи:
Вступ 4

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади державної міграційної політики

1.1. Стан наукової розробки проблеми. Парадигми. Понятійно-термінологічний інструментарій...21

1.2. Концептуальні засади державної міграційної політики 57

1.3. Міграція як об’єкт державної політики 72

1.4. Правове регулювання міграційних процесів в Україні 105

Розділ 2. Організаційні засади управління міграційними процесами в Україні

2.1. Компетенція та повноваження Кабінету Міністрів України щодо управління міграційними процесами 127

2.2. Роль і місце центральних органів виконавчої влади в регулюванні міграції 143

2.3. Повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій в управлінні міграційними процесами 161

2.4. Діяльність міжнародних організацій у сфері міграції (організаційно-правовий аспект)...168

Розділ 3. Протидія нелегальній міграції у контексті регулювання міграційних потоків

3.1. Нелегальна міграція як вид організованої злочинності 188

3.2. Державні заходи та механізм протидії нелегальній міграції 228

3.3. Досвід державного регулювання міграції у зарубіжних країнах та в Україні 247

3.4. Міжнародно-правові стандарти протидії торгівлі людьми 340

Розділ 4. Адміністративна відповідальність за порушення міграційного законодавства України

4.1. Адміністративна відповідальність в системі адміністративно-правових заходів протидії нелегальній міграції 353

4.2. Цілі адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства 378

4.3. Організаційно-правові засади адміністративної відповідальності за порушення в міграційній сфері 396

4.4. Адміністративна відповідальність за порушення міграційного законодавства України...414

4.5. Попередження і припинення нелегальної міграції заходами адміністративного примусу...437

Висновки 451

Список використаних джерел 464

Додатки 497 

Вступ до роботи:
Актуальність теми дослідження зумовлюється необхідністю врахування наступного:

В останні роки міграційні процеси стали глобальним викликом перспективам подальшого розвитку людства у ХХІ ст. Слід зазначити, що щорічна кількість мігрантів (від 2 до 4 млн. чоловік), випереджає світовий приріст населення. А загалом, за даними Міжнародної організації з міграції, поза межами країни свого громадянства проживає понад 125 млн. осіб, на планеті ж налічується майже мільярд внутрішніх мігрантів. В Україні транзитних нелегальних мігрантів було затримано при виїзді з країни у 2000 р. - 4167 тис. осіб, у 2001 р. - 3897 тис., у 2002 р. - 4973 тис., у 2003 р. - 3791 тис., у 2004 р. - 4320 тис. осіб.

Міжнародна міграція пов‘язана з безпрецедентними соціальними переміщеннями біженців, репатріантів, змушених залишати свою країну внаслідок війн, етноциду, геноциду, масового брутального поводження з людьми, грубими порушеннями прав і свобод людини.

Слід акцентувати увагу на тому, що міграція безпосередньо втілюється у такому явищі, як нелегальна міграція та торгівля людьми, тобто грубими порушеннями міжнародного та національного законодавства, спробами запровадити в життя так зване біле рабство, секс-бізнес та інші ганебні прояви дискримінації.

Крім того, суттєвими є незаконні переміщення населення, пов‘язані з діяльністю транснаціональної злочинності, торгівлею зброєю, наркотиками тощо.

Час розставив усе на свої місця, і міграційні процеси у світі набули глобального та невпорядкованого характеру. Саме тому міграція та її складова – біженство дедалі більше розглядається як нагальна світова гуманітарна проблема, тобто проблема реального та потенційного (латентного) порушення прав і свобод, з одного боку, як проблема глибинного взаємозв‘язку між безпекою мігранта (біженця, шукача притулку) та національною і міжнародною безпекою – з іншого.

Слід зосереджувати увагу на тому, що Україна не має досвіду врегулювання міграційних процесів, вона взагалі була відірвана від загальносвітових тенденцій становлення національних правничих інституцій і лише нині, будучи на перехресті масових потоків соціальних переміщень людей, вона починає своє "входження" у складний міграційний простір, бурхливе міграційне буття.

Варто наголосити на тому, що міграційні процеси є об‘єктом діяльності правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ щодо обліку та регулювання зовнішньої міграції, врахування впливу міграції на рівень злочинності, здійснення профілактики правопорушень на міграційній основі тощо. Іншими словами, МВС України виступає важливим суб’єктом управління в міграційній сфері.

Привертає увагу й те, що у колишньому Радянському Союзі основу міграційної політики становило адміністративне регулювання внутрішніх територіальних переміщень населення, а напрям їй задавали інтереси економіки та виробництва. На зовнішню міграцію було фактично накладено політичне “табу”. Внаслідок цього наукові дослідження міграції загалом стосувалися лише тих її форм, що були пов’язані із зайнятістю населення і, відповідно, - з перерозподілом трудових ресурсів. Міграційна політика як частина діяльності держави була тісно пов’язана з політикою у галузі розміщення продуктивних сил, житлового будівництва, відтворення населення і т.ін.

Ця проблема є досить актуальною і вже досліджувалася вітчизняними та зарубіжними науковцями. Слід відзначити роботи В. Андрієнка, О. Бандурки, О. Брайчевської, Л. Брауна, С. Бритченка, Ю. Бузницького, В. Буткевича, В. Валкенбурга, П .Вороб’я, Дж. Оккіптіні, Ю. Галустяна, А. Гетьмана, В. Глушкова, Р. Гранта, Д. Джохара, К. Джоунз-Паулі, О. Джужі, П. ван Дюйна, Б. Елдера, В. Євінтова, В. Євтуха, А. Закалюка, У. Зібера, Н. Кауфмана-Гевенера, М. Коржанського, О. Кузьменко, Р. Кука, М. Кучерявенка, В. Куца, Н. Лакузи-Сачук, К.Левченко, А. Леонової, О. Леоненко, Я. Лизогуба, О. Малиновської, А. Мацька, В. Мелащенка, М. Мельника, М. Мокляка, Т. Назарова, С. Науменка, Е. Ніснер, В. Новикова, Н. Нижник, К. Ньюленда, А. Орлеана, С. Пирожкова, Т. Петрової, О. Піскуна, Н. Плахотнюк, Б. Плонга, Н. Побєди, О. Позняка, І. Прибиткової, Р. Рамфа, Ю. Римаренка, М. Романюка, В. Руджієро, А. Ручки, В. Суботенко, Ю. Тодики, В. Трощинського, П. Чалого, С. Чеховича, В. Шакуна, О. Шамшура, В. Шаповала, М. Шейноста, А. Шлепакова, М. Шульги, О. Хомри, Н. Юзікової та інших.

Зазначені автори зробили свій вагомий внесок у дослідження міграційної проблематики, проте, як правило, міграційна сфера розглядалася ними переважно у політичному, соціологічному, філософському, демографічному та народонаселенському “ключі”. Що ж до правового ракурсу, йшлося про міграційне бачення переважно у контексті конституційного та міжнародного права з окремими “вкрапленнями” управлінського та адміністративно-правового підходів.

Загальним проблемам державного управління в літературі приділяється достатня увага. У працях В. Авер’янова, О. Андрійко, М. Ануфрієва, Г. Атаманчука, О. Бандурки, Д. Бахраха, А. Берлача, Ю. Битяка, А. Васильєва, В. Гаращука, І. Голосніченка, Є. Додіна, Р. Калюжного, В. Колпакова, А. Комзюка, Л. Коваля, О.Негодченка, Н. Нижник, В. Пєткова, О. Остапенка, О. Рябченко, Ю. Старілова, М. Тищенка, В. Цвєткова, В. Шкарупи, О. Ярмиша та інших вчених аналізуються проблеми становлення і розвитку державного управління, визначаються його сутність і система, особливості здійснення в окремих сферах і галузях, перспективи його удосконалення тощо. Поряд з тим, недостатньо дослідженими залишаються питання управління такою важливою структурною соціальною сферою, якою є міграційна.

Природно, що до такого важливого соціально-політичного й економічного явища, як міграція, кожна держава не може ставитися байдуже. Вона повинна мати відповідну програму, розробляти дієві засоби регулювання міграційних процесів, чого до сьогодні ще не здійснено, зокрема в Україні.

І, зрештою, правоохоронна діяльність у міграційній сфері суспільних відносин не відповідають поки що вимогам реальної дійсності.

До того ж, нема дійового механізму правового регулювання ситуацій, пов’язаних із перебуванням в країні біженців та осіб, які шукають притулок, нелегальних мігрантів, не розв’язані проблеми протидії торгівлі людьми.

Загалом, немає наукових публікацій монографічного характеру та дисертаційних досліджень, в яких би комплексно розглядалися вузлові питання обраної нами проблеми.

Проблеми відомчої нормотворчості також потребують підвищеної уваги з боку юридичної науки. Якісне оновлення відомчих актів пов’язано зі створенням та діяльністю функціонально зумовлених структур, що значною мірою стосуються органів внутрішніх справ.

Вкрай важливим є формування методології соціального управління, заснованого на принципах планування та прогнозування, тобто – розробки іншого механізму державного регулювання, обґрунтованого науковими дослідженнями, що характеризувалися б оперативністю та диференційованим вибором організаційно-правових заходів.

Крім того, нині йдеться про пошуки відповідей викликам сучасності, зокрема в міграційній сфері, з одного боку, перебудову органів державної влади України у контексті адміністративної реформи, підвищення відповідальності урядових установ за розвиток українського суспільства в умовах зміни парадигми суспільного розвою, з іншого.

Коли ми говоримо про державну міграційну політику, йдеться і про такий принципово важливий аспект, як завдання у галузі захисту прав і свобод людини, які можна розв’язати лише за умови закріплення у джерелах права конкретних норм, розробки дійового механізму реалізації, зокрема державної міграційної політики. Зрештою, стан законодавчого регулювання функціонування державних органів у сфері міграції є своєрідним інструментом якості правових умов даної діяльності, її відповідності політичному курсу держави, поточним та перспективним завданням правового та соціального будівництва. Важлива роль у цьому надається адміністративно-правовим засобам. І це не випадково, адже норми права, що регулюють суспільні відносини у сфері міграції, визначають зміст заходів, повноваження органів державної влади, інших державних структур, громадських формувань та громадян. Вони встановлюють форми, засоби та методи забезпечення стану відносин, що відповідають інтересам особи, суспільства, держави на основі міжнародних гуманітарних принципів.

На наш погляд, вже зараз, тобто на початкових етапах формування державної міграційної політики на основі порівняльного аналізу міжнародних норм та тенденцій розвитку внутрішнього законодавства необхідно виявити першочергові напрями правотворчості, використати всі найважливіші варіанти рішень в національних інтересах, водночас дотримуючись принципових положень міжнародно-правових актів.

Дисертаційна проблематика безпосередньо випливає із “Програми дій”, затвердженої Конференцією СНД під егідою ООН (1996 р.), в якій наголошується на необхідності створення державних міграційних систем, розробки відповідної політики та оперативних заходів, як складової всеосяжної стратегії регулювання міграційних потоків, недобровільних і масових переміщень населення у країнах СНД. Наголошується на тому, що “усунення всіх форм расизму і расової дискримінації, ксенофобії та нетерпимості є пріоритетним завданням для всіх держав і предметом особливої стурбованості для міжнародного співробітництва”.

При цьому ми ґрунтуємось також на такому. У грудні 1996 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла спеціальну резолюцію “Заходи по боротьбі з контрабандним провозом іноземців”, в якому світове співтовариство оцінило серйозність загроз міжнародній та національній безпеці, суспільству та особі. Провіз “живого товару” став частиною нелегального бізнесу, доходи від якого поряд з контрабандою наркотиків та зброї складають основу “чорного” сектору тіньової економіки та пов’язаної з нею організованої злочинності.

Слід далі зазначити, що державна міграційна політика поки що лише створюється і дисертант вважає своїм обов’язком забезпечити її теоретико-методологічне обґрунтування, так би мовити, концептуальне “наповнення” та викласти основні напрями її спрямованості у контексті нового напряму наукових досліджень - міграцієзнавства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (“Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2000-2005 рр.”) та Національної академії внутрішніх справ України (“План проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Національній академії внутрішніх справ України на 2005 р.”). Актуальність цього напряму досліджень випливає із Концепції адміністративної реформи в Україні, Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2000-2004 р., Програми боротьби з незаконною міграцією, Концепції розвитку органів внутрішніх справ в XXI столітті, Концепції створення програми Міністерства внутрішніх справ “Народ і міліція – партнери”. Робота спрямована на виконання Указів Президента України “Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією”, “Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання”, “Питання організації виконання Закону України “Про імміграцію”, “Питання організації виконання Закону України “Про громадянство України” та “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”, тощо.

Мета і завдання дослідження.

Йдеться про комплексний аналіз теоретико-прикладних основ механізму регулювання процесів змушеної міграції, наукове обґрунтування шляхів та методів його вдосконалення, розробку пропозицій та рекомендацій з реалізації матеріально-правових та процесуально-правових процедур такої діяльності.

Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі теоретичних засад правового регулювання та аналізу практичного здійснення державного управління в міграційній сфері виробити головні засади державної міграційної політики України та визначити шляхи її реалізації.

Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені такі завдання:

забезпечити розробку теоретико-методологічних та концептуальних засад державної міграційної політики України;

проаналізувати існуючі парадигми міграційного розвитку, визначитись з конкретними парадигмами (парадигмою) в міграційній сфері, які використовуються дисертантом;

дослідити розвиток теоретично-правових поглядів на міграційні процеси та сутність категоріального розгляду осіб, що є суб’єктами міграційних процесів;

здійснити стандартизацію термінології у сфері вимушеної міграції, розкрити сутність універсальних, регіональних та національних визначень;

визначити місце та роль міграційної політики в соціальній політиці, яка здійснюється державою ;

виділити етапи становлення державної міграційної політики, дати їхню характеристику, з’ясувати основні напрями та заходи щодо реалізації державної міграційної політики;

розкрити міграційну сферу у контексті відповідної правової системи;

розглянути проблему торгівлі людьми саме у контексті нелегальної міграції;

виявити ефективність практичного здійснення державної міграційної політики;

розкрити сучасний стан розвитку інституту юридичної відповідальності в сфері міграції, розробити практичні рекомендації з удосконалення адміністративної відповідальності за порушення норм міграційного законодавства;

вивчити існуючий стан нормативно-правового регулювання вимушеної міграції, виявити існуючі неузгодженості, сформулювати наукові та практичні рекомендації щодо їх усунення;

викласти сутність та значення співробітництва та взаємодії між зацікавленими суб’єктами міграційної політики з метою підвищення ефективності міграційної стратегії;

розробити науково обґрунтовані рекомендації з вдосконалення організаційно-правового та практичного забезпечення державних органів у сфері змушеної міграції;

розробити проект закону “Про державну міграційну службу”.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються між державою та її громадянами, іноземцями, особами без громадянства, біженцями, репатріантами, депортованими у сфері державного управління (в адміністративно-правовій сфері).

Предмет дослідження становлять теоретичні та практичні управлінські та адміністративно-правові проблеми розвитку державної міграційної політики.

Методи дослідження. В основі авторського методологічного підходу – акцент на критичне цивілізаційне мислення, системно-цільовий підхід, заснований на сукупності кількісних та якісних методів, поєднання такого підходу з єдністю логічного та історичного, теорії та практики.

Відповідно до мети та завдань дослідження використано сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі є загальнонауковий діалектичний метод, що уможливлює дослідження проблеми в єдності її соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правових розпоряджень у сфері, яка є предметом дослідження. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено загальні засади державної міграційної політики України. Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності, інформаційно-аналітичного забезпечення та планування, а також проблеми взаємодії органів державної влади України, до компетенції яких належить практичне здійснення державної міграційної політики. Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну інформацію, що стосується теми дисертаційного дослідження. Історико-правовий метод застосовувався для вивчення становлення та подальшого розвитку державної міграційної політики загалом та міграційного законодавства зокрема. За допомогою формально-юридичного методу було досліджено зміст правових норм, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері міграції, сформульовано пропозиції по їх удосконаленню.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали наукові праці західних дослідників міграційної політики Г. Гудвін-Гілла, Г. Венден-Дідьє, Г.Вербунта, Й. Відгрена, Д. Коста-Ласку, Д. Кріспа, Б. Нагайла, та інших, російських вчених Г. Вітковської, О. Воробйової, Л. Дробижевої, Ж. Зайончковської, В. Іонцева, В. Моісеєнка, Г. Морозової, В. Мукомеля, Е. Паіна, В. Тишкова, Л. Рибаковського, Б. Хорєва, Л. Ястребової та ін., а також цілої низки вітчизняних авторів.

У цих роботах проаналізовано внутрішню міграцію, здійснено перші спроби категоризації мігрантів, вивчено проблеми окремих груп мігрантів (депортованих, біженців, шукачів притулків), підготовлено довідково-енциклопедичну та навчально-методичну літературу.

На наш погляд, певним досягненням в наших уявленнях про міграційну сферу стала енциклопедія “Міграційні процеси в сучасному світі”. Це перше видання такого ґатунку в Україні, СНД та світовій практиці, своєрідна концентрація міграційних знань на основі міжнародного права із залученням таких наук, як правознавство, політологія, соціологія, етнополітологія, та психологія. Для нашого дослідження вкрай важливим є розробка авторами енциклопедії ряду дефініцій, поняттєво-термінологічного інструментарію та концептуальних поглядів на міграційне буття.

Важливе значення для нашого дослідження має книга М. Шульги “Велике переселення народів”, в якій автор розглянув міграційну проблематику з позицій соціології, виявив актуальні соціальні проблеми, що ускладнюють міграційний процес, визначив точки соціальних напруг тощо.

Нормативну базу дослідження становлять міжнародно-правові акти (у контексті питань, розглянутих у дисертації), Конституція України, закони, підзаконні акти, зокрема відомчі акти Міністерства внутрішніх справ України. При цьому дисертант звернув особливу увагу на так звані забезпечуючі функції (організаційні, кадрові, інформаційні та ін.) певних видів діяльності, без реалізації яких неможливо дослідити діяльність будь-якої системи управління.

У світі накопичено значний досвід організаційно-правового впливу на міграційні ситуації. Тому нами вивчено та творчо використано спеціальні програми регулювання міграційних процесів, розроблені Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців, Європейським Союзом, Радою Європи, Міжнародною організацією з міграції та ін.

У дисертації творчо використано розроблену світовим співтовариством систему правової, економічної та силової протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми, протистояння кримінальним угрупованням, транснаціональній організованій злочинності.

Глобальність та різноплановість досліджуваної проблеми зумовили необхідність збору інформації від громадян, іноземців, осіб без громадянства, біженців та співробітників практичних підрозділів органів внутрішніх справ, інших органів виконавчої влади. Це дозволило забезпечити участь у дослідженні в якості “експертів” 850 опитаних працівників ОВС різних регіонів України майже всіх служб і рівнів підпорядкування та 590 громадян.
  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Нікітін Антон Володимирович. Філософсько-правовий аналіз девіантної...
Нікітін Антон Володимирович. Філософсько-правовий аналіз девіантної поведінки особистості: дис канд юрид наук: 12. 00. 12 / Національна...

Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Вступ

Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Розділ стадії та критерії ефективності практичної реалізації правової політики держави

М іністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Наукова концепція поколінь прав людини та механізм їх реалізації в сучасній україні

Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Нато (North Atlantic Treaty Organization) – Організація Північноатлантичного договору, або Північноатлантичний Альянс

Національна академія внутрішніх справ на правах рукопису
України, так І іноземців, поряд із правами І обов‘язками, складається також І з відповідальності, складовим елементом якої є адміністративний...

М іністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Розділ джерельна база дослідження маргінальної поведінки як виду правомірної поведінки особи

Міністерство освіти І науки України Національна академія внутрішніх справ України

Кобилянський Олег Леонідович. Криміналістичне дослідження документів...
Кобилянський Олег Леонідович. Криміналістичне дослідження документів із спеціальними засобами захисту: дис канд юрид наук: 12. 00....

Міністерство внутрішніх справ україни київський національний університет...
Міністерство внутрішніх справ україни київський національний університет внутрішніх справ



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка