Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Національний університет «острозька академія» На правах рукопису Лагодієнко Олег Вікторович

Національний університет «острозька академія» На правах рукопису Лагодієнко Олег Вікторович





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»


На правах рукопису


Лагодієнко Олег Вікторович
УДК 340.111.5

Правове регулювання статусу політичних

інститутів в Україні

12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Д И С Е Р Т А Ц І Я



на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук


Науковий керівник:

академік АПрН України

доктор юридичних наук, професор,

Скрипнюк Олександр Васильович

О c т р о г - 2011
З М І С Т
ВСТУП………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО

РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ

1.1. Поняття правового регулювання статусу політичних інститутів…..13

1.2. Теоретико-методологічні проблеми правового регулювання статусу

політичних інститутів………………………………………………………31

1.3. Визначення правового статусу політичних інститутів в

конституційному розвиткові України……………………………………...48

Висновки до Розділу 1………………………………………………………61

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВИ ЯК ОСНОВНОГО ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

2.1. Поняття і структура правового статусу держави……………………64

2.2. Основні елементи і характеристики держави в структурі її

правового статусу…………………………………………………………...75

2.3. Система правових принципів організації держави як політичного

інституту…………………………………………………………………….98

Висновки до Розділу 2…………………………………………………….122

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ

ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

3.1. Інституціональна структура громадянського суспільства:

правовий вимір……………………………………………………………..126

3.2.Проблеми правового регулювання статусу політичних

інститутів громадянського суспільства…………………………………..141

Висновки до Розділу 3……………………………………………………..165

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..174
ВСТУП
Актуальність теми. В сучасних умовах дедалі більш важливим предметом правових досліджень стає проблема діалектичної взаємодії права і політики. У зв’язку з чим теорія права спрямовує свою увагу не просто на ті чи інші правовідносини, але й на фундаментальні проблеми що пов’язані з правовим регулюванням статусу політичних інститутів як одного з базисних процесів, який забезпечує планомірний демократичний розвиток політичної системи суспільства. Актуальність цього напряму досліджень в галузі сучасної теорії права зумовлюється наступними причинами.

По-перше, проблематика правового регулювання статусу політичних інститутів є тісно пов’язаною з суто практичними процесами державотворення, які нині відбуваються в Україні. В цьому сенсі, як справедливо відмічає Ю. Шемшученко в передмові до колективної монографії «Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи», процес реформування суспільного і державного життя робиться нині здебільшого методом проб і помилок, через відсутність надійної теоретико-правової основи для будь-яких дій в частині реформування держави і політичної системи в цілому. Тому нинішній етап розвитку України як суверенної і незалежної демократичної держави, вирішення найважливіших практичних проблем в частині проведення політичної, конституційної, адміністративної реформи, формування і вдосконалення правої основи для розвитку громадянського суспільства в Україні, тісно пов’язані з розробкою науково-теоретичної основи зазначених процесів. Внаслідок чого дослідження теоретичних проблем правового регулювання статусу політичних інститутів виявляється актуальним практичним завданням вітчизняної юридичної науки.

По-друге, дослідження процесів правового регулювання статусу політичних інститутів дозволяє сформувати цілісну концептуально-методологічну модель взаємовпливу політики і права, що є актуальним з огляду на появу в сучасній юридичній науці таких нових дисциплін як легіспруденція, юридична антропологія та правові дослідження політичних інститутів і процесів. З цього погляду важливо сформувати цілісну теорію впливу права на політику, політичні процеси, конкретні політичні інститути, обґрунтувати ідею правової детермінації політики як невід’ємної умови постання правової держави в Україні.

По-третє, сама проблема правового регулювання та регулятивного впливу на суспільні відносини є однією з фундаментальних для теорії держави і права. Справді, специфічна роль права як однієї з найважливіших сфер суспільного життя полягає насамперед в його здатності здійснювати регулятивний вплив на всі суспільні відносини (політичні, економічні, соціальні, інформаційні, культурно-національні тощо), детермінуючи тим самим не лише конкретні типи суспільних відносин, але й встановлюючи цілі та орієнтири розвитку для суспільства. Зважаючи на те, що політика та політичні відносини складають одну з головних сфер життєдіяльності суспільства, яка до того ж є безпосередньо пов’язаною з розвитком держави, стає очевидною необхідність побудови цілісної наукової теорії правового регулювання політичних відносин, визначення статусу політичних інститутів та правових параметрів протікання політичних процесів.

Важливим кроком в розвиткові цього напрямку юридичних досліджень стали роботи В. Авер’янова, І.Воронова, Л.Герасіної, А.Георгіци, Р.Гринюка, О.Данильяна, В.Денисова, А.Коваленка, М.Козюбри, А.Колодія, В. Кравченка, І. Кресіної, В. Лемака, С. Максимова, М. Малишка, Г. Мурашина, О.Мурашина, Н.Нижник, Н.Оніщенко, Н.Осипової, М.Панова, О.Петришина, В.Селіванова, О.Скакун, О.Скрипнюка, В.Тимошенко, Ю.Тодики, В. Цвєткова, М. Цвіка, В. Шаповала, О.Шевченка, Ю.Шемшученка, Н. Шукліної, О. Ющика та ін. Серед російських авторів тут варто назвати імена А. Автономова, Г. Андрєєвої, М. Баглая, Г. Ігнатенка, В. Ільїна, В. Ісакова, Д. Ковачева, В. Леушина, А. Медушевського, А. Мішина, В. Перевалова, М. Салікова, В. Четверніна, В. Чиркіна. Утім, попри істотне підвищення наукової уваги до загальнотеоретичних питань правового регулювання політичних інститутів та процесів, слід відмітити, що досі залишається чимало проблем, які потребують свого ретельного наукового теоретико-правового аналізу. На нашу думку, самостійну групу цих проблем складають ті, що стосуються вдосконалення теоретичного та методологічного арсеналу в юридичному дослідженні політичних інститутів. В цьому контексті на одне з перших місць як за своєю актуальністю, так і за своєю теоретичною значущістю, виходить проблема визначення поняття правового регулювання статусу політичних інститутів, а також аналізу цього процесу в сучасних умовах розвитку Української держави і суспільства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі державно-правових дисциплін правничого факультету Національного університету «Острозька Академія» в межах науково-дослідної теми «Права людини: досвід комплексного аналізу» (№2201020). Тема дисертації відповідає пріоритетним напрямкам розвитку правової науки на період 2005 – 2010 років у галузі теорії держави і права, затверджених загальними зборами Академії правових наук України.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в здійсненні комплексного аналізу правового регулювання статусу політичних інститутів в Україні, встановленні специфіки визначення правового статусу держави та інститутів громадянського суспільства в Україні. При цьому необхідно наголосити, що представлений в роботі теоретичний аналіз повинен підтверджуватись практичними даними конституційного регулювання статусу політичних інститутів в Україні, що є основою для формулювання конкретних пропозицій щодо вдосконалення системи правового регулювання статусу політичних інститутів в Україні. Для досягнення вищезазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:

– надати загальну характеристику правового регулювання статусу політичних інститутів, обґрунтувати визначення поняття правового регулювання статусу політичних інститутів;

– дослідити теоретико-методологічні проблеми правового регулювання статусу політичних інститутів та основні підходи, що існують в сучасній теорії права для розв’язання цієї проблеми;

– встановити специфіку визначення правового статусу політичних інститутів в конституційно-правовому розвиткові України;

– охарактеризувати правовий статус держави як основного інституту політичної системи, визначити його поняття та структуру;

– систематизувати основні елементи і характеристики держави в структурі її правового статусу;

– проаналізувати систему правових принципів організації держави як політичного інституту

– дослідити правовий статус політичних інститутів громадянського суспільства в контексті визначення його інституціональної структури;

– визначити проблеми правового регулювання статусу політичних інститутів громадянського суспільства в сучасній Україні і запропонувати шляхи їх розв’язання.

Об’єктом дослідження є правові відносини, пов’язані з регулюванням статусу політичних інститутів в Україні.

Предметом дослідження є правове регулювання статусу політичних інститутів в Україні, його зміст, принципи і роль у становленні України як демократичної і правової держави.

Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі цілей і задач, з урахуванням об’єкта і предмета. В основу дисертаційного дослідження було покладено як загальнонаукові методи, які застосовуються для аналізу проблем теорії права, так і спеціальні методи дослідження, які властиві для сучасної теорії держави і права. Серед загальнонаукових методів слід перш за все виділити діалектичний метод, який дозволив проаналізувати правове регулювання статусу політичних інститутів як складний процес, що пов’язаний з іншими соціальними явищами та знаходиться з ними у безперервному діалектичному взаємозв’язку. Водночас завдяки цьому методу стало можливим дослідити розвиток системи правового регулювання статусу політичних інститутів та пов’язати його з розвитком та трансформацією самих політичних інститутів суспільства. Паралельно з ним використовувались такі загальнонаукові методи як: метод логічного сходження від абстрактного до конкретного – який дозволив здійснити перехід від загальної дефініції поняття правового регулювання статусу політичних інститутів до аналізу конкретних правових норм і принципів, які є юридичною основою розвитку політичних інститутів в Україні; системно-структурний метод – за допомогою нього в роботі було досліджено структуру правового статусу окремих політичних інститутів і визначено правову основу системної взаємодії різних політичних інститутів, історичний метод – дозволив дослідити ґенезу правового регулювання статусу політичних інститутів в Україні в новітній період її державотворення, компаративний метод – що став методологічною основою для проведення порівняльного аналізу специфіки правового регулювання статусу політичних інститутів в Україні та інших країнах. До спеціальних методів дослідження, що застосовувались автором відносяться формально-логічний, соціологічний, функціональний методи, метод юридичного тлумачення парових норм.

Наукова новизна полягає у тому, що уперше у вітчизняній теорії держави і права здійснено комплексне дослідження правового статусу політичних інститутів в процесі правового регулювання державно-правового розвитку українського суспільства. Дослідивши обрану тему, здобувач особисто отримав низку нових результатів, які виносяться на захист.

Вперше:

– обґрунтовано визначення правового регулювання статусу політичних інститутів як цілеспрямованого впливу на політичні відносини за допомогою норм та актів реалізації права з метою встановлення порядку організації та функціонального призначення окремих політичних інститутів, визначення конкретних суспільно значимих цілей, які повинні реалізовуватись в процесі функціонування тих чи інших політичних інститутів у межах даної політичної системи;

– на основі аналізу інституціональної структури політичної системи сформульоване правило визначення співвідношення правого регулювання статусу політичних інститутів і розвитку політичної системи, згідно якого через юридичне внормування та юридичну формалізацію базових політичних інститутів досягається стабілізація інституціональної структури політичної системи, що дозволяє зберігати політичній системі свої основні властивості;

– запропоновано модель правового статусу держави як суб’єкта публічних відносин, яка включає в себе такі основні структурні частини: а) закріплені правом елементи формування державності як такої, б) правові характеристики держави, в) принципи організації держави як політичного інституту. Крім основних елементів правового статусу держави як політичного інституту на рівні права закріплюються також: завдання держави, основні цінності держави та її діяльності, юридична відповідальність держави та її органів, функції держави, акти в яких реалізується державна влада, порядок формування, організації та функціонування вищих органів державної влади;

– обґрунтована дефініція правового статусу політичних інститутів як визначеного чинними правовими нормами положення конкретних політичних інститутів, яке характеризує їхні взаємозв’язки в процесі функціонування і розвитку політичної системи України, а також забезпечує усталеність її основних характеристик.

Удосконалено:

– визначення правового статусу держави як політичного інституту, що характеризує його як встановлене чинними конституційно-правовими нормами положення держави в політичній системі, яке характеризує її роль, місце, призначення, основні функції, інституціональну структуру, а також встановлює основні властивості та характер її взаємозв’язків з громадянином, громадянським суспільством та іншими державами, а також забезпечує стабільність її основних характеристик;

– розуміння поняття правових характеристик держави, як такого, що не є тотожним поняттю принципів державного ладу, оскільки номенклатура останніх є значно ширшою, за рахунок того, що принципи державного ладу описують не стільки суть державної влади та її цілі, скільки специфіку її побудови, а отже такі ознаки як форма державного устрою, форма правління хоча й відносяться до принципів державного ладу, але не являють собою правових характеристик держави.

дістали подальшого розвитку:

– положення про те, що процес правового регулювання статусу політичних інститутів громадянського суспільства є одним з різновидів правового регулювання і представляє собою цілеспрямований, результативний вплив за допомогою правових норм на положення конкретних політичних інститутів громадянського суспільства, яке визначає їх роль в політичній системі суспільства взагалі і в процесі взаємодії з державою, їх основні функції, спосіб організації та принципи діяльності;

– положення про специфіку правового регулювання статусу політичних інститутів громадянського суспільства, яка розкривається через три комплекси правових заходів: а) встановлення компетенції держави та органів державної влади щодо впливу на політичну діяльність інститутів громадянського суспільства; б) визначення прав та повноважень інститутів громадянського суспільства в частині контролю за діяльністю органів державної влади щодо здійснюваної ними управлінської діяльності; в) визначення прав політичних інститутів громадянського суспільства в частині участі у здійсненні державного управління, формуванні та реалізації політичної влади.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, узагальнення та висновки можуть бути використані для удосконалення правового регулювання статусу політичних інститутів в Україні, що дозволить гармонізувати відносини між основними політичними інститутами, створити цілісну правову основу для цієї взаємодії та правовий ґрунт для розв’язання конфліктів між цими політичними інститутами. Результати дисертації можуть застосовуватись в наступних сферах:

а) в науково-дослідній сфері – в процесі подальших наукових досліджень правового статусу політичних інститутів в Україні та в ході розробки нових теоретичних пропозицій сучасної юридичної науки щодо вдосконалення механізму правового регулювання взаємодії політичних інститутів в процесі запровадження державно-правової реформи (акт впровадження в навчальний процес Національного університету «Острозька академія» від 24 березня 2011 р.);

б) в учбово-викладацькій сфері – в процесі підготовки курсів з «Теорії держави і права», «Конституційного права», «Правових проблем політичних інститутів та процесів», вдосконалення вже існуючих нормативних курсів в частині поповнення їх матеріалами з проблематики правового регулювання статусу політичних інститутів, підготовки підручників, посібників, навчально-методичних комплексів, розробки спецкурсів з проблем правового забезпечення розвитку і функціонування політичних інститутів;

в) в законотворчій діяльності – в процесі формування теоретичної та науково обґрунтованої основи цілісної концепції законодавчого забезпечення демократичного розвитку політичних інститутів в Україні; (акт впровадження Верховної Ради України від 10 червня 2010р. № 06-10; акт впровадження Верховної Ради України від 16 червня 2010р. № 05-10 );

г) в процесі підвищення рівня правової культури громадян – для сприяння підвищення рівня знань про правове регулювання статусу політичних інститутів та ролі цього процесу в становленні України як демократичної і правової держави.
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Національний університет «острозька академія» На правах рукопису Дроботов Сергій Анатолійович
Розділ функції права в процесі забезпечення принципів демократичної І правової держави

Національний університет «Острозька академія» На правах рукопису Іщенко Ірина Анатоліївна
Розділ теоретико-методологічні основи дослідження правового регулювання суспільних відносин

Національний університет «острозька академія» На правах рукопису Цесар Інна Анатоліївна
Розділ право І правові інститути у функціонуванні демократичної держави: теоретичні І практичні аспекти

Національний університет «Острозька академія» На правах рукопису Краковська Анжеліка Євгеніївна
Розділ соціальна функція держави І утвердження україни як соціальної держави

Міністерство освіти І науки, україни національний університет «Острозька...
Розділ теоретико-методологічні підходи до визначення змісту поняття правотворчості І ролі правотворчої діяльності

Луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка...
Криміналістична характеристика шахрайства відносно власності особи та її використання на початковому етапі розслідування

Київський національний університет імені тараса шевченка на правах...
Вступ

Київський національний торговельно-економічний університет на правах...
Перелік умовних позначень

Мвс україни Харківський національний університет внутрішніх справ...
Вступ

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова На правах рукопису
Трансформація економічної ролі та управлінсько – регуляторних функцій держави в ринковій системі україни



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка