Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Підручник, атлас, зображення історичних пам’яток

Підручник, атлас, зображення історичних пам’яток







Культура українських земель у першій половині ХУІІ ст. 8КЛ.

Мета уроку - скласти уявлення про розвиток культури, ознайомити з основними пам’ятками і здобутками тієї доби,характеризувати розвиток різних галузей культури на українських землях у першій половині ХYII ст.,формувати у учнів інтерес до культурних надбань українського народу, виховувати шанобливе ставлення до пам’яток минулого,а також високі моральні якості на кращих зразках національної культури.

Тип уроку – комбінований.

Обладнання - підручник, атлас, зображення історичних пам’яток.

Хід уроку.

Повторення.

  1. Які особливості суспільно-політичного становища українських земель у першій половині ХУІІ ст. впливали на розвиток культури?

Відповідаючи на запитання учні повинні визначити позитивні і негативні сторони впливу,які відображають складність умов розвитку культури.

Негативні – 1)Відсутність державності в українців спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі.

2) Полонізація українських земель, що породила виникнення почуття

меншовартісності української культури.

3) Втрата православною церквою привілейованого становища у суспільстві.

4) Боротьба різних станів українського суспільства за свої права.

Позитивні – 1) Культурне зближення українців з іншими народами.

2) Вплив культурно-ідеологічних течій Європи.

3)Вплив козацтва як активної рушійної сили культурного розвитку українських земель.

4) Відстоювання православною церквою своїх позицій.

5)Роль історичних осіб у формуванні культурних цінностей, їх вклад у скарбницю культури України.

Вивчення нової теми.

  1. Освіта.

( Розповідь вчителя).

У першій половині ХУІІ ст. на українських землях продовжувала розвиватись шкільна освіта. Основним типом навчальних закладів , де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, були слов’яно-греко-латинські школи. Зростала кількість єзуїтських, протестантських, греко-католицьких навчальних закладів.

Далі вчитель пропонує опрацювати пункт № 1 підручника і вибрати заклад, в якому вони хотіли б навчатись, аргументуючи свій вибір. Діти , відповідаючи на питання розкривають переваги того чи іншого закладу.

Ті, що обрали братські школи: Ці школи як і раніше засновувались при братствах. На початку ХУІІ ст. в Україні налічувалось близько 30 братських шкіл. У 1615 р. виникла школа при Київському, у 1620 р. – Луцькому, у 1636 р. Кременецькому братствах. У братських школах працювали відомі педагоги, учені і діячі культури. Так, ректорами Київської братської школи були майбутній православний київський митрополит Іов Борецький, учений і письменник – полеміст Мелетій Смотрицький, поет і церковний діяч Касіян Сакович. ЇЇ викладачами були білоруський просвітник Сава Андрієвич і відомий православний богослов Захарія Копистенський. Восени 1631 р. у Києві з’явився ще один навчальний заклад. У Києво-Печерський лаврі архімандрит П.Могила заснував школу. За своєю програмою навчання вона нагадувала єзуїтські колегіуми, які з тогочасній Європі за якістю навчання вважалися кращими.

Діяльність «гімназіону» П.Могили в Києво-Печерській лаврі викликала занепокоєння Київського братства, якому не подобалась його схожість з єзуїтськими колегіумами. У 1632 р. було досягнуто згоди про об’єднання братської та лаврської шкіл. Новий навчальний заклад, покровителем якого був П.Могила, дістав назву Києво-Могилянського колегіуму. Згодом його стали називати академією за високий рівень викладання. У Києво-Могилянському колегіумі повний курс навчання складав 12 років і поділявся на сім класів. У підготовчому класі – фарі та трьох нижчих класах – інфімі, граматиці й синтаксимі вивчали предмети циклу «семи вільних наук», церковно-слов’нську, грецьку та латинську мови. Наступні дві – поетики та риторики –були середніми. Викладання в них здійснювалось переважно латинською мовою. У поетиці учнів знайомили з різними жанрами поезії та основами віршоскладання. У риториці вони оволодівали мистецтвом складання промов і написання листів.

Вищий ступінь навчання учні колегіуму здобували у дворічній школі філософії та чотирирічній школі богослов’я. Учнів цих класів називали спудеями ( студентами ). Як тогочасні університети, Києво – Могилянський колегіум мав свої школи – філіали, що працювали за його програмою у Вінниці та Кременці. Викладачами колегіуму були видатні тогочасні вчені й просвітники, зокрема Сильвестр Косов, Йосип Кононович – Горбацький, Інокентій Гізель, Єпіфаній Славинецький.

Друга частина учнів , що обрала єзуїтські колегіуми опонує : У першій половині ХУІІ ст.. в Україні зростала кількість єзуїтських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів. У 1608 р. єзуїтські колегіуми було відкрито у Львові та Луцьку, а у 1615 р. – у Гуменному на Закарпатті.Загалом на території України їх нараховувалось 22. Протестантські школи існували в Гощі, Берестечку, Хмільнику, Крилову та Панівцях. Школу вищого типу протестанти заснували у 1638 р. в Кисилині на Волині. За зразком єзуїтських колегіумів греко-католиками були організовані василіянські школи в Бересті, Володимиру-Волинському, Шаргороді та Холмі.

Така форма роботи над цим питанням дає можливість опитати 2-учнів.

  1. Література.

Цю тему можна розкрити з допомогою гри «Ярмарка книжок».

По бажанню учнів дати випереджальне завдання – підготувати інформацію про жанри літератури , що розвивались в першій половині ХУІІ ст. На уроці, застосовуючи елементи реклами , учні презентують різні твори літератури, одночасно розкривають їх зміст, історичну цінність.

Перший учень пропонує прочитати твори полемічної літератури,розкриваючи історію іі виникнення.

В першій половині ХУІІ ст.. в Україні розвивається полемічна література. На початку століття з’являється історико-полемічний памфлет «Пересторога». В ньому невідомий автор яскраво змальовує переслідування православних католицьким і греко-католицьким духівництвом. Він з великою прихильністю ставиться до культурно-освітньої діяльності братств, вбачає у розвитку шкільництва важливий засіб боротьби з окатоличенням та полонізацією України. Видатним полемістом був М.Смотрицький. Перше мiсце серед його полемічних творів посідає «Тренос»(«Плач»). В ньому в образі скривдженоі матері- вдови Смотрицький зобразив український народ, що страждав від соціального, національного та релігійного гноблення.

Другий учень пропонує купувати літописи, акцентуючи увагу , що саме вони несуть достовірну інформацію про описані в них подіях.

Найцікавіша пам’ятка літописання першої половини ХУІІ ст. був Густинський літопис, що отримав назву за Густинським монастирем поблизу Прилук на Чернігівщині, де було створено його єдину збережену копію. Учені припускають, що літопис складено близько 1623-1627 р.р. З.Копистенським. Використовуючи велику кількість історичних джерел, автор розповідає про події від давніх часів до 1597 р. У літописі вміщені окремі тематичні розповіді про виникнення козацтва та Берестейську церковну унію. Великої уваги заслуговують також інші літописи, зокрема Київський літопис, Острозький літопис, Львівський літопис.

Третій учень закликає купувати твори нових літературних жанрів, що з’являються в першій половині ХУІІ ст.,а саме ораторсько-проповідницьку прозу, мемуарну прозу та поезію.Ораторсько- проповідницька проза включала твори з тлумаченням євангелістських текстів і моралістичних повчань. Найвидатнішим проповідником був Кирило Транквіліон – Ставровецький (Зизаній), автор творів «Зерцало богословія», «Євангеліє учітєльноє» і «Перло багатоцінне». Одним з творів мемуарної прози стали спогади киянина Богдана Балики «Про Москву і про Дмитра, царька московського неправдивого» , що розповідають про похід польського війська на Москву в 1612 р.

Вчитель пропонує учням записати до зошитів новий термін: МЕМУАРИ – автобіографічні записки у формі спогадів про події минулого очевидцями або сучасниками.

Четвертий учень пропонує полемічну поезію та твори поетів- епіграмістів

На початку ХУІІ ст. виникла полемічна поезія. Так, у «Скарзі вбогих до Бога» невідомий автор у віршованій формі гостро виступає проти окатоличення і полонізації православних українців . Засновником жанру епіграфічної поезії, віршованих геральдичних епіграм став Герасим Смотрицький.

Вчитель пропонує записати до зошита визначення нового терміну –ЕПІГРАМА- коротка віршована характеристика предмета, побажання Серед поетів –епіграмістів відомі такі Дем’ян Наливайко, Павло і Степан Беринди, Андрій Римша, Лаврентій Зизаній, Кирило Транквіліон-Ставровецький (Зизаній). Із розвитком книговидання з’являються збірки віршованих творів для декламації, написаних для виконання школярами під час урочистих подій. Зокрема ,1622 р. Касіян Сакович склав «Вірш на жалосний погреб… Петра Конашевича-Сагайдачного». Хоча твір написаний у зв’язку зі смертю гетьмана, за своїм загальним настроєм він життєстверджуючий – уславлює мужність і хоробрість воїнів, що захищають рідну землю.

  1. Книгодрукування.

Розповідь вчителя.

Із розвитком культури зростав попит на книги, що сприяло розвитку книгодрукування. У першій половині ХУІІ ст. активно діяла друкарня Львівського Успенського братства, яка була справжньою школою для цілої плеяди українських друкарів. Тут було видано граматику грецької і церковно-слов’янської мов, збірки віршів, драматичних творів українською мовою. Найбільшою в тогочасній Україні стала Києво-Печерська друкарня, заснована архімандритом лаври Єлисеєм Плетенецьким. Серед перших її видань був «Часослов» і збірник святкових служб «Анфологіон». У Києві з’являються перші приватні друкарні, засновані міщанами Спиридоном Соболем і Тимофієм Вербицьким. В Україні також почали діяти мандрівні ( пересувні ) друкарні, які , надрукувавши книгу в одному місті, переїздили працювати до замовника в інше місто. Усього до середини ХУІІ ст.. на українських землях в різний час діяло понад 20 друкарень. При цьому роль друкарень не обмежувалась книговиданням. Вони були важливими осередками освіти і культури, навколо яких існували гуртки, що об’єднували діячів культури, учених і високоосвічених людей.

  1. Театр

Спочатку вчитель знайомить учнів з новими термінами і поняттями:

Декламація – мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів;

Драма – літературно-театральний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови і призначений для сценічного виконання;

Інтермедія – коротенька сценка гумористично-комедійного характеру, що виконувалась у перервах між актами серйозної драми;

Вертеп – стародавній пересувний ляльковий театр, де виконувались пєси на релігійні та світські теми.

У першій половині ХУІІ ст. на українських землях виник шкільний театр.

У слов’яно-греко-латинських школах учнів навчали складати і проголошувати вірші та промови. Учителі писали вірші у формі декламацій на світські і духовні теми, а учні виступали з ними в школах на різдвяні, великодні, зелені свята у церквах, під час урочистих зустрічей почесних гостей. Першою з відомих пам’яток української великодньої драми вважається надрукований 1631 р. твір учителя Львівс ької братської школи Іоникія Волковича «Роздуми про муку Христа Спасителя нашого». Розвитку шкільного театру в Києво-Могилянському колегіумі сприяли програми навчання у класах поетики та риторики. В цей період з’являються містерії- духовні драми на біблійні сюжети. Містерії виконувались на майданах міст і містечок мандрівними акторами у дні церковних свят. Між діями містерії, а згодом шкільної драми розігрувались інтермедії. У цих комедійних сценках із побутового життя значне місце посідала імпровізація, тобто виконання без підготовки.

У ХУІІ ст.. в Україні значної популярності набув різдвяний ляльковий театр – вертеп. Вертепник мандрував зі спеціальною скринею, розділеною на два поверхи, із бічними дверцятами, через які заводили ляльок. На верхньому поверсі розігрували сцени, пов’язані з релігійною тематикою,а на нижньому – казки, перекази, комедійні побутові сценки. Вертепник водив їх за допомогою спеціальних дротиків, розмовляв і співав за них. Його помічники співали і грали на музичних інструментах. Зростанню популярності вертепного театру сприяли учні Києво-Могилянського колегіуму, які ходили з вертепом людними місцями, домівками і заробляли собі на прожиття.

  1. Музика.

Вчитель пропонує опрацювати пункт № 2 13 параграфу і відповісти на запитання. 1. Назвати традиційні жанри музичного мистецтва першої половини ХУІІ ст.? У пісенній творчості , як і у попередні сторіччя, були поширені обрядові, ліричні , жартівливі, епічні, танцювальні пісні В епічному жанрі виник ряд глибоко драматичних пісень про татарські набіги, як «За рікою вогні горять». У народній культурі сягнув вершин музичний епос, що був представлений думами та історичними піснями,в яких оспівували видатні віхи в історії народу, героїчні подвиги козацьких ватажків, народних месників. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая- вмілого воїна і вправного бандуриста. Цей образ втілював нескореність українського народу. Ще один поширений тип кобзаря – сліпий старець, який зберігає пам’ять пращурів і втілює в собі народну мудрість. Прикладами історичних пісень є пісня «Про Сулиму, Павлюка, ще й про Яцька Остряницю», «Пісня про Байду».

  1. Що нового з’явилось у церковній та світській музиці?

Великої майстерності досяг партесний ( багатоголосий ) спів без нот та музичного супроводу. Його стали використовувати у православних церквах, на противагу католицькій церковній службі, що супроводжувалася грою на органі. На зміну «знаменам» або «крюкам» для запису церковних наспівів прийшло нотне письмо. Співу по нотах навчили досвідчені музиканти і регенти церковних хорів. Виникли нові жанри світської музики. На основі віршової поезії складалися канти- церковні і світські пісні для триголосого ансамблю або хору. Існували урочисто-вітальні, моралістично- повчальні, жартівливі, сатиричні канти. Розвивалась також сольна пісня із супроводом.

  1. Які особливості інструментальної музики?

Розвиток жанру інструментальної музики пов’язаний із музичними цехами, які існували в деяких містах, на зразок ремісничих. Основною метою їх створення було задоволення побутових потреб населення в музиці – супровід до танців на народних гуляннях, гра на весіллях, хрестинах , похоронах. Завдяки музичним цехам формувалась народна професійна музика. Розвитку музичного мистецтва сприяли також козацькі військові музики. Вони грали під час походів, святкувань перемоги, військових і звичайних урочистостей. Серед інструментів найчастіше використовувалися сурми, труби, кобзи. Козацькі музики виконували марші, танцювальну музику ( гопак, козачок ) і ліричні наспіви.

Далі вчитель пропонує послухати уривки з різних музичних творів першої половини ХУІІ ст.,елементи яких збереглись до нашого часу: «Ой, на горі та й женці жнуть», «Засвіт встали козаченьки», «Ой, зійшла зоря» .

  1. Архітектура.

Вчитель знайомить учнів з новими поняттями, що характеризують новий архітектурний стиль першої половини ХУІІ ст.

Бароко – напрямок у європейському мистецтві кінця ХУІ –середини ХУІІ ст., для якого характерні святково- монументальні ансамблі, театральні та музичні постанови, живопис, скульптура, що відрізняються грандіозністю та пишністю. Саме цей стиль застосовують в архітектурному будівництві Середнього Подніпров’я. Поєднавшись з місцевими традиціями трансформується в українське або козацьке бароко.

Використовуючи мультимедійні засоби вчитель формує візуальне уявлення учнів про видатні пам’ятки архітектури відповідного періоду:

Дерев’яна церква Параскеви в с.Радруж та церква Воздвиження у Дрогобичі;

Церква Миколи Притиська в Києві (1631 р.);

Собор Молчинського монастиря в Путивлі;

Покровська церква в Сулимівці ( 1622-1629 рр.);

П’ятницька церква у Львові ( 1644 р.).

У першій половині ХУІІ ст. в Україні будують багато оборонних споруд. Змінюється їх зовнішній вигляд . Замість стінових замків споруджують розкішні магнатські палаци, оточені бастіонами. Прикладом такого поєднання є замки у Збаражі та Підгірцях.

У першій половині ХУІІ ст. за підтримки польської влади в Україні споруджуються католицькі храми . Так у 1610 р. у Києві на Подолі домініканці збудували великий костьол. Визначною архітектурною пам’яткою є костьол бернардинців у Львові, споруджений у 1600-1630 рр. У 1610-1630 рр. єзуїти будують у цьому ж місті костьол Єзуїтів. В стилі раннього бароко побудований львівський костьoл Стрітення , побудований у 1642-1644.рр. Цікавими архітектурними пам’ятками тогочасного Львова є каплиці Боїмів та Кампіанів – родові усипальниці багатих купецьких сімей. Їхні стіни мають багате архітектурне оздоблення, прикрашені різьбленими декоративними композиціями, виконаними у стилі бароко.

7 . Образотворче мистецтво.

Вчитель звертається до учнів з запитанням пригадати ,які жанри образотворчого мистецтва розвивались в ХУІ ст. Учні, відповідаючи, називають іконопис та портретне зображення. Викладач, продовжуючи тему, демонструє майже повністю збережений до наших днів, виконаний на стінах церкви Святого Духа в с. Потеличі, іконостас. У розписах помітне своєрідне поєднання традиційних прийомів із новими реалістичними рисами. До цього часу збереглись розписи Воздвиженської церкви у Дрогобичі. Іхньою особливістю є поєднання біблійних сюжетів та декоративних орнаментів із місцевих квітів - барвінку, волошок.

В українському живописі провідне місце посідає портретний жанр. Але на жаль пам’яток портретного живопису Наддніпрянщини цього періоду не збереглось. Пензлю Миколи Петрахновича приписують портрет доньки львівського купця Варвари Лангиш. Відомий живописець Федір Сенькович є автором портретів української та польської знаті - львівського старости Станіслава Мнішека та під канцлера Томаса Замойського. Автор прагне не тільки відобразити зовнішні риси, але і особливості характеру і внутрішнього світу.

Підсумок уроку робить вчитель, акцентуючи увагу на здобутках української культури. В українських землях збільшилась кількість навчальних закладів, що сприяло зростанню кількості освічених людей. Києво-Могилянський колегіум був новим навчальним закладом вищого типу, викладання в якому дорівнювалось тогочасним університетам. Завдяки цьому Київ перетворювався на культурний центр, значення якого виходило за межі України. Поступальний характер мав розвиток літератури. Здобутки книговидання сприяли розвитку культури та освіти українців, допомогали їм протистояти окатоличенню і полонізації. В українському мистецтві спостерігається підйом, що свідчить про високий культурний розвиток України.

Домашнеє завдання: Підручник т.12,13.

.

Храм святого Миколая Чудотворця (церква Миколи Притиска) –





Каплиця Боїмів. Загальний вигляд з північного фасаду. Вигляд з ратуші

Зміст вертепу



Будова вертепу




Список використаної літератури

  1. Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури ХУІ – ХУІІ ст.-К.,1966 р

  2. Полонська – Василенко Н. Історія України. – В 2-х т. -К. 1996.

  3. Попович М. Нарис історії культури України.- К.,1998.

  4. Сас П. Історія України.ХУІ-ХУІІІ ст..- Л.,2001.

  5. Субтельний О. Україна:історія.-К.,1992

  6. Магочій П.Р. Історія України. К.2007.

  7. Історія України. Підручник. 8 клас. О.В.Гісем,О.О.Мартинюк.-Х.,2008.

Методична розробка учителя СЗШ №8 Оболонського району м. Києва – Куниці В.Ф.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

«притча про блудного сина», «притча про сіяча». Біблія — святе письмо...
Ки літературних пам’яток, роль біблійних книг у давній Україні; розвивати усне мовлення, логічне мислення, вміння узагальнювати й...

Урок 7 «Образотворче мистецтво Далекого Сходу»
Китаю, розвивати зорову пам’ять, зосередженість, увагу, уміння обґрунтовувати свою думку, виховувати духовність, шанобливе ставлення...

Українська мова 8 клас ІІ семестр 2 год на тиждень
Рзм усний контрольний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам”яток історії І культури

Підручник, історичний атлас, історичні документи, комп’ютер, мультимедійна дошка
Османської імперії; проаналізувати особливості політики Сулеймана І; вдосконалити вміння учнів працювати з історичними текстами,...

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı...
Археологічна культура сукупність матеріальних пам’яток,що стосуються певної території та певної епохи І мають спільні риси

Урок 4 Тема: Пам’ятки мистецтва північного Причорномор’я І Скіфії
Обладнання: Підручник для 8 класу Л. Кондратової, комп’ютер, альбом для малювання

Тема уроку: Вступ. Феномен людини
Обладнання: підручник Назаренко Н. В. та інші Людина І світ (далі підручник), мультимедійна презентація

Програма факультативного курсу «історія І культура греції та греків україни»
Новікова С. В., кандидат історичних наук, доцент кафедри історичних дисциплін Маріупольського державного університету

Підручник, текст поезії, портрет П. Тичини
Провідна роль поезії у 20-ті рр Потужне ліричне самовираження, емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів....

Підручник містить характеристику функціональних стилів сучасної української...
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка