Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

«Методологія І методи соціологічних досліджень в Україні: історія та сучасні проблеми. До 70-річчя Володимира Паніотто»

«Методологія І методи соціологічних досліджень в Україні: історія та сучасні проблеми. До 70-річчя Володимира Паніотто»





24 січня 2017 року в Інституті соціології Національної Академії наук України відбулася наукова конференція «Методологія і методи соціологічних досліджень в Україні: історія та сучасні проблеми. До 70-річчя Володимира Паніотто».

Організаторами заходу виступили Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України, факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, факультет соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS і кафедра соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Певна річ, вітаючи Володимира Ілліча Паніотто з ювілеєм, неможливо не згадати про його надзвичайно вагомий внесок у розвиток української соціологічної науки. Випускник механіко-математичного факультету Київського державного (нині — Національний) університету імені Тараса Шевченка, В. І. Паніотто ще за радянських часів створив і очолив сектор комп’ютерного моделювання соціальних процесів в Інституті кібернетики Академії наук УРСР. Його наступною метою було створення міжвідомчого центру з прогнозування соціальних процесів для їх оптимального регулювання. При цьому прогнозування соціальних процесів передбачалося здійснювати двома шляхами: на основі математичного моделювання і за допомогою експертних оцінок, що збираються спеціальними методами соціологічних опитувань. Після розпаду Радянського Союзу вченому довелося змінити напрям досліджень. Спершу він зосередився на вивченні структури міжособистісних стосунків. Утім, ця робота виходила за межі окресленої теми — вона радше заклала підвалини методу, що відомий сьогодні як мережевий аналіз. Разом з Миколою Чуриловим (нині — генеральний директор компанії “TNS Ukraine”) та видатним українським соціологом Наталією Паніною (1949–2006) у Центрально-Українському відділенні Всесоюзного центру дослідження громадської думки Володимир Ілліч працював над створенням загальнореспубліканської опитувальної мережі та розробляв методичні аспекти конструювання репрезентативної вибірки. Докторська дисертація В. І. Паніотто була присвячена підходам до вимірювання якості інформації, при цьому особливу увагу він приділив концепту валідності. У 1992 році разом з Валерієм Євгеновичем Хмельком, який тоді обіймав посаду директора науково-дослідного центру Соціологічної асоціації України, і професором соціології Майклом Сваффордом (США) Володимир Ілліч Паніотто став співзасновником Київського міжнародного інституту соціології та його генеральним директором. Того ж року він почав працювати у Києво-Могилянській академії, яка відродилася майже після 200-річної перерви.

Діапазон наукових інтересів В. І. Паніотто надзвичайно широкий. Окрім уже згадуваних праць з проблем валідності і надійності даних, методів математичного моделювання соціальних процесів, побудови репрезентативних вибірок тощо, ученому належить низка надзвичайно цінних методологічних розробок, що застосовуються в маркетингових та моніторингових дослідженнях, при організації екзит-полів (до речі, перший загальнонаціональний екзит-пол було проведено в Україні Фондом «Демократичні ініціативи» на парламентських виборах 1998 року), вивченні різноманітних соціальних феноменів. І, що не менш важливо, — усі його праці відрізняються винятковою ретельністю, ґрунтовністю, неупередженістю, новаторським підходом. Він першим серед соціологів виконав дослідження стійкості електорату різних політичних сил та дослідження соціальних очікувань. Володимир Ілліч також активно співпрацює з вітчизняними засобами масової інформації — щоб максимально об’єктивно інформувати як політичні еліти, так і громадськість про явища і процеси, які відбуваються в українському суспільстві.

Володимир Ілліч Паніотто є не лише одним з найповажніших експертів у царині методології та методів соціологічних досліджень. Він науковець, якого знають і шанують у всьому світі: разом з Євгеном Івановичем Головахою, заступником директора Інституту соціології, Володимир Ілліч був включений до видання “Who is Who in the World” (у 2002 році). З 2001 по 2005 роки він був першим в Україні національним представником Європейської асоціації дослідників громадської думки і маркетингу (ESOMAR).

Володимир Ілліч є автором численних статей, монографій, навчальних посібників. За книгу «Навіщо соціологу математика», написану в 1988 році у співавторстві з В. С. Максименком, В. І. Паніотто отримав другу премію на Всесоюзному конкурсі. Ця книжка, хоч і призначалася спершу для старшокласників, справила значний вплив не тільки на майбутніх соціологів, а й на багатьох досвідчених дослідників. Крім того, як зазначив у вступній промові директор Інституту соціології Валерій Михайлович Ворона, українська соціологічна наука вийшла на якісно новий рівень саме завдяки розробці методик для кількісного вимірювання та аналізу основних соціальних змін. І це цілком природно — адже будь-яка наука про суспільство стає дійсно наукою лише тоді, коли в ній з’являються методи й процедури вимірювання тих чи інших соціальних явищ.

З привітальним словом до Володимира Ілліча звернувся також президент Соціологічної асоціації України, ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віль Бакіров. Він нагородив ювіляра медаллю Соціологічної асоціації України імені Богдана Кістяківського «За видатний внесок у розвиток соціології». Володимир Євтух, директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, вручив Володимирові Іллічу нагороду від Міжнародної асоціації почесних докторів, професорів, сенаторів та благодійників Німеччини, Швейцарії, Польщі та Австрії.

Далі слово було надане ювілярові, який виступив з доповіддю під назвою «Методи соціологічних досліджень в Україні: історія та сучасні проблеми». Вчений представив короткий огляд історії соціологічного знання в СРСР та пострадянській Україні, а також порівняльну хронологію вивчення громадської думки в Україні та світі (починаючи з 1824 року, коли в США було проведене перше передвиборче опитування). Стосовно виникнення та розвитку української соціології, на думку доповідача, доцільно виокремити два етапи: перший тривав з 1969 (коли в Інституті філософії Академії наук УРСР було створено відділ методології, методики і техніки соціальних досліджень) по 1990 рік; це період зародження і становлення соціології. Тоді соціологічні дослідження проводилися головним чином на промислових підприємствах. Другий етап почався у 1990-ті роки і продовжується понині. Це період екстенсивного росту вітчизняної соціології та її інтеграції в світову. На цьому шляху українським соціологам довелося долати чимало труднощів, насамперед через відсутність опитувальних мереж та кваліфікованих інтерв’юерів, брак досвіду використання якісних методів (фокус-груп) та проведення face-to-face інтерв’ю, відсутність стандартних методів побудови репрезентативних вибірок і т. ін. Утім, як зауважив Володимир Ілліч, сучасна соціологія також стикається із серйозними викликами. Це, зокрема, криза традиційного методу опитування face-to-face інтерв’ю (спостерігається в усьому світі), а також необхідність працювати з так званими «великими даними», зумовлена блискавично швидким зростанням обсягів інформації та перенесенням багатьох сфер людської діяльності в Інтернет.

Питання щодо Big Data як інструменту соціологічного дослідження докладно було висвітлено Вілем Бакіровим (ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна) та Григорієм Жолткевичем (декан факультету математики та інформатики цього ж університету). Під Big Data слід розуміти сукупність даних, до яких неможливо застосовувати традиційні методи обробки. Вони характеризуються не тільки великим обсягом, який до того ж безперервно зростає, — ці дані неструктуровані і розподілені між різними сховищами. Обробка «великих даних» має на меті не лише їх інтерпретацію, а й оперативне розміщення в потрібному місці — щоб вони були доступними кожному віддаленому користувачеві.

Після виступів науковців відбувся круглий стіл. У першій частині (модератор — завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв) обговорювалися проблеми методології соціологічних досліджень. Друга частина круглого столу (модератори — декан факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Горбачик та провідний науковий співробітник відділу методології та методів соціології ІС НАНУ Олександр Стегній) стосувалася безпосередньо методів соціологічних досліджень та сучасних способів обробки даних. Були заслухані доповіді науковців, викладачів, аспірантів, працівників соціологічних служб з Києва, Харкова, Львова та Одеси.

Із заключним словом виступив заступник директора Інституту соціології Євген Головаха, побажавши ювілярові від імені друзів, колег і всієї соціологічної спільноти творчого натхнення, невичерпної наснаги і реалізації всіх проектів та задумів.

Ольга Максименко, провідний соціолог відділу методології і методів соціології Інституту соціології НАН України

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Двнз «криворізький національний університет» криворізький педагогічний інститут «погоджено»
Загальна педагогіка та історія педагогіки” розроблено відповідно до паспорта спеціальності, що досліджує мету, зміст, методи, засоби,...

Урок №4 Тема. Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень
Мета: ознайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість І мінливість організмів; дати знання про основні генетичні поняття;...

Причорноморський центр досліджень проблем суспільства Міжнародна науково-практична конференція
Мета конференції: Конференція проводиться з метою здійснення комплексного наукового розгляду сучасного стану філософських, історичних,...

Причорноморський центр досліджень проблем суспільства Міжнародна науково-практична конференція
Мета конференції: Конференція проводиться з метою здійснення комплексного наукового розгляду сучасного стану філософських, історичних,...

«Методологія системного дослідження транскордонних процесів та її...
Д 26. 229. 01 в Інституті соціології нан україни на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук за спеціальністю

Концепція громадянської освіти в Україні Актуальність громадянської освіти в Україні
Україні: її мету, завдання, основні принципи, зміст, форми, методи та шляхи впровадження. Концепція громадянської освіти в Україні...

Методика та методологія наукових досліджень Бібліографічний покажчик Випуск 2
Гордєй С. С. – зав сектором науково-інформаційної роботи бібліотеки мну імені В. О. Сухомлинського

Барна Наталія Віталіївна
Барна Наталія Віталіївна. Сучасні імідж-технології у вимірах естетичного аналізу.: дис канд наук: 09. 00. 08 Східноукраїнський національний...

Методи лінгвістичних досліджень
Лінгвістика протягом історії свого розвитку створила власні (спеціальні) методи. Як правило, зміна наукової парадигми супроводжується...

«якісні методи в соціологічних дослідженнях»
Вища школа соціології при Інституті соціології нан україни запрошує взяти участь у науково-практичних семінарах та майстер-класах...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка