Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ - Лекція П. М. Таланчука орієнтована на студентів, викладачів, а також усіх, кого цікавлять проблеми...

Лекція П. М. Таланчука орієнтована на студентів, викладачів, а також усіх, кого цікавлять проблеми виховання молодого покоління. Удк 323(477) ббк 66. 3(4Укр) isbn 97889666388833004 © Таланчук П. М., 2010 © Університет «Україна»





Сторінка6/6
1   2   3   4   5   6

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Обмежений обсяг лекції, звісно ж, вмістив лише частину роздумів у розкритті всієї повноти і розмаїття зачепленої теми. А оскільки вона торкається своєю актуальністю не тільки окремого народу, а й усіх народів світу, то говорити про її вичерпність можна лише за глибокого дослідження. До нього, приміром, не увійшли такі розділи, як військова справа, законотворення, охорона здоров’я та ін.

Не треба виїздити за кордон, щоб переконатися, наскільки розмаїтими і водночас непростими є соціальні, культурні, етнічні зв’язки навіть у межах кількох етносів. А неймовірну складність можна лише уявити, якщо замислитись над життям більш як 6-мільярдного населення Землі. Водночас розширення світогляду, до якого прагне кожна культурна людина, ставить перед нею безліч запитань. Відповіді на них намагається отримати як людина, так і кожна країна.

Світ великий і водночас малий. І ми, українці, в цьому розмаїтому світі — один із багатьох народів, який хоче бути почутим як народ неповторний. Саме тому цікавим, на нашу думку, є дослідження, проведене тижневиком «Комментарии». В ньому дослідниками виступили відомі журналісти, соціологи, політологи, культурологи, письменники… Отже, які ми — українці?
Політологи називають партійну систему України мультипартійною, що відповідає відомій приказці «де два українці — три гетьмани». Справді, наявність 176 зареєстрованих партій на перший погляд може здатися політичною анархією. Однак, у 60-мільйонній Англії, яку прийнято подавати як приклад класичної двопартійності, так не вважають: там зареєстровано 400 партій. У Польщі — 120 партій, в Італії — 80, Нідерландах — 70, навіть у США існує 70 об’єднань політичних сил.
В Україні 56 % громадян відносять себе до української культурної традиції. Всього 6,6 % українців у думках віднесли себе до тих, хто інтегрується в Європу. Водночас в Україні більше прихильників радянської традиції, ніж російської: відповідно — 16,7 % і 11,3 %.
Виборча активність українців залежить від статусу виборів — президентські перегони їх приваблюють набагато більше, ніж вибори в місцеві ради. Активність українців на виборах щодалі зменшується і підвищується залежно від віри на покращення життя. У 1991 р. явка склала рекордні 84,2 %; в 1994 — 69 %, у другому турі — 71,4 %; у 1999 р. — 74,9%; у 2004 р. на третій тур прийшли — 77,1 % виборців. Віра в порядний парламентаризм падає: якщо в 1994 р. за депутатів ВР прийшло проголосувати — 75,7 %, то у 2007 — 62 %. Але українці не найбільші песимісти в цьому сенсі. У РФ явка виборців на президентські і парламентські вибори склала в 1993 р. — 54,8 %, а у 2008 р. — 69,7 %. У Польщі на парламентські вибори в 2005 р. прийшло тільки 40,5 %, а на перевибори в Сейм у 2007 р. — 53,8 %. У Франції на недавні вибори прийшли 49 % громадян, а в дисциплінованій Німеччині явка німців на вибори була найнижчою за всю повоєнну історію — 70,8 %.
Українська мова є рідною для більшості мешканців 23 регіонів України із 27. У 19 регіонах рівень україномовного населення коливається між 70 і 98 %. Російську мову вважають рідною також 15 % українців. Більшість громадян інших національних меншин в Україні вважають рідною російську мову, а ось 71 % поляків визнало своєю рідною українську мову.

Майже 35 % українців хотіли б емігрувати у країни ЄС, близько 28 % — в Росію і близько 20 % — у США. Їдуть на заробітки в Росію 49 % українців, по 13 % — Італію і Чехію, 7 % — Польщу, 6,5 % — Іспанію, 3 % — Португалію, 2 % — Угорщину.

Приблизно 30 % українських студентів хотіли б залишити Батьківщину через матеріальну невлаштованість або неможливість творчої реалізації, 25 % не проти попрацювати за кордоном. Освічену молодь здебільшого цікавлять США, Великобританія або Німеччина. Така ж картина спостерігається і серед молоді РФ — бажаючих емігрувати наближається до 30 %.
В Україні 44 % жителів країни трудяться в економіці. Для порівняння: в Росії таких — 48,7 %, Німеччині — 56 %, Чехії — 50,7 %, Румунії — 46,7 %.

Вимальовується цікава картина: 14 млн українців утримують 32 млн осіб, тобто кожен працюючий має заробити ще й на 2,3 інших громадян, яким потім держава допоможе прожити. Маючи такий рівень навантаження, ми дивовижним чином тримаємося за скандинавську модель соціальної політики, де передбачені безплатні соціальні блага — медицина, освіта, незалежно від рівня прибутків. Але при цьому забуваємо, що мешканці Скандинавії мають все це за рахунок оподаткування — 37–60 %, тоді як українці платять 15 %. А взагалі, заради справедливості, слід було б виявити, що ніякої безоплатної освіти, як і медицини, для широкого загалу в Україні не існує.

Позитивною характеристикою середньостатистичного українця є, можна сказати, унікальний для Європи феномен — несхильність підтримувати агресивно-конфронтаційні засоби вирішення соціально-політичних проблем. Зворотним боком цієї якості є характерна для українця амбівалентність. Вона проявляється у прийнятті альтернатив, які себе взаємно виключають. Класичний приклад: у березні 1991 року на референдумах українці проголосували за збереження СРСР, а уже в грудні 1991 року — за незалежність України.
«Укрзалізниця» випередила Америку: кількість пасажирських залізничних перевезень в Україні більше у 2 рази, ніж у США. Схожа ситуація у Білорусії, де залізниця користується популярністю. А ось в Європі — Польща, Німеччина, Франція, Великобританія — віддають перевагу автотранспорту. До речі, незважаючи на відстані, в США — теж.
В Україні на 10 тис. населення припадає 116 медпрацівників, що більше, ніж в Австрії, Італії, Португалії і навіть Німеччині. Але ще більшу кількість медпрацівників мають Швейцарія і Греція. У світі в цілому на 10 тис. населення припадає 13 лікарів і 28 інших медичних працівників. За кількістю лікарняних ліжок нас випередили тільки чотири країни — Японія (140 на 10 тис.), КНДР (132), Білорусь (125), Росія (97). Водночас 97 % українців незадоволені медичним обслуговуванням у країні. Воно й не дивно: треба прогодувати армію із 147 тис. лікарів, 388 тис. сестринського персоналу, хоча на це виділяється лише 4 % ВВП. Отже, українці змушені багато що оплачувати самостійно. Держава витрачає на охорону здоров’я одного українця 89 дол., а самі українці щорічно доплачують ще по 71 дол. Отримана сума — 160 дол. — відповідає витратам на охорону здоров’я в державах із середнім рівнем прибутків. Але ми не одні такі у світі: зовнішнє фінансування (так ВОЗ називає хабарі) у світі становить 17 %, а в деяких країнах воно сягає 75 %.
Шанси дожити до глибокої старості в українців невеликі. Очікувана тривалість життя становить 68 років: для жінок — 74, для чоловіків — 62. За цим показником Україна посідає 150-те місце із 223 країн світу, тобто ми десь між Гондурасом і Монголією. Найбільше шансів прожити довго мають мешканці Макао (автономна територія у складі КНР) — 84 роки, хоча вся решта китайців можуть сподіватися тільки на 63,5 роки. Але серед відомих країн позиції лідерів належать Японії — 82 роки, австралійці — 81, французи, шведи, швейцарці — 80.
Україна посідає 98е місце із 181 країн, що досліджуються, за рівнем ВВП на душу населення. Кожен українець за рік виробляє 6 461 дол. національного продукту. Найкраще живеться мешканцям Катара, їх щорічні «заробітки» становлять 87 717 дол., а ось мешканці Зімбабве вирбляють лише 9 дол. Найближчі до нас у цьому плані китайці — 6 546 дол. Із колишніх республік СРСР нас упевнено випередили естонці, латиші, литовці, росіяни, казахи, азербайджанці.
Україна опустилася на передостаннє місце в Європі за рівнем споживання. Зараз за межею бідності у нас перебуває 78 % населення. Тому понад 50 % українців віддають перевагу готуванню їжі вдома. Українці так і не придбали «європейську» звичку споживати їжу переважно поза домом.
За показником використання телекомунікаційних послуг Україна посідає гідне місце на всьому східноєвропейському просторі. В Україні, як і в Росії, абонентів мобільного зв’язку більше, ніж населення у країні. Але українці більше схильні дотримуватись правил мобільного етикету, ніж росіяни.
Майже 68 % українців вважають накопичення коштів важливим, що наближає їх до австрійців і сербів. Ще більш відповідально до накопичення ставляться румуни й угорці. А найбільш легковажно до цього ставляться чехи. На «чорний день» українці відкладають майже 10% прибутків.
У докризові часи Україна швидко випереджала західні країни, де 80% працездатного населення мають кредитні зобов’язання, і на кожного українця припадало 260 євро іпотечного кредиту. Але ми все ще відстаємо від розвинутих країн і перебуваємо на 29 місці з 33 країн Європи. Чемпіонами по іпотечному кредитуванню є мешканці Данії, де сума іпотечного кредиту на душу населення становить 40,5 тис. євро.
Українці почали більше віддавати на благодійність. У 2008 році матеріальну і грошову допомогу людям або громадським організаціям надали 37 % населення. Основний мотив: розуміння того, що допомогу потребують, — 44 %, почуття жалості — 38 %.
Українці п’ють горілки по 13 л на одну особу в рік і посідають 3-тє місце у світі після Росії (18 л) і США. А ось по споживанню чаю Україна посідає 13-те місце серед 15 країн, після українців ще менше полюбляють чай індуси й американці. Найбільше люблять чай англійці та ірландці. Любителів кави у нас теж небагато. Серед семи досліджених країн ми посідаємо 7-ме місце, пропустивши вперед Росію, Великобританію, Румунію, Польщу, Італію і Францію.
Динаміка використання нафтопродуктів у нашій країні напряму пов’язана з темпами реалізації автомобілів. Піковим для автопродаж були 2005–2007 рр. Зростання використання нафтопродуктів в Європі відбувається поступово.
Україна «з’їдає» 115 кг металу на рік. За обсягами виплавки сталі Україна міцно утримує позиції у світовій десятці лідерів, однак рівень використання металу всередині країни залишається низьким.
Україна стала єдиною країною у світі, яка за кілька років з нуля наростила видобуток одного з найпопулярніших дорогоцінних каменів — бурштину. Нині промисловий видобуток бурштину налагодили Росія, Польща, Україна, США і Домініканська Республіка.
За останні 5 років в Україні народилося на 200 тис. дітей більше, ніж у 1997–2001 рр. Водночас, кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом. На кожну українську жінку припадає 1,3 дітей. У Молдові та Білорусі цей показник ще нижчий. У Європі цей показник коливається від 1,4 в Німеччині до 2 — у Франції. Лідером по кількості дітей на одну жінку серед розвинутих країн є США.
Українці — одні зі світових лідерів (попереду тільки болгари) за кількістю споживання хліба. Українці в цьому випереджають росіян на 8 кг, а британців аж на 62 кг. Обcяги споживання молокопродуктів в Україні не можна назвати низькими, хоча попереду вона пропустила 6 країн, де лідером є США.
Останніми роками українці відмовились від сала на користь курятини. Нині українці споживають по 21,9 кг м’яса птиці в рік, тоді як свинина посідає друге, а яловичина — третє місце у цьому списку.
Українці нині мало читають: на одного мешканця нашої країни припадає 1,22 книги і брошури. Найбільш читаючими є англійці, німці і французи. Там регулярно читають книжки, відповідно, 73,5, 66 і 61 % населення. У Росії цей показник становить 30 %, в Україні — 27 %. Половина українців байдужі до реклами.
Щорічно кожен 65-й українець бере шлюб. Українці одружуються частіше європейців, але розривають шлюбні стосунки вдвічі швидше.
Українці, на відміну від жителів ЄС, значно рідше відвідують кінотеатри: на рік припадає 0,46 походів в кіно, тоді як в Німеччині — 1,7.
Українці — активні блогери і спамери. Інтернет-аудиторія України — одна з найбільших у Європі. Україна закриває десятку держав Європи, в яких нараховується найбільша кількість користувачів Інтернету — 10,4 млн осіб. Нас випереджає Польща, Туреччина, Росія, абсолютне лідерство належить Німеччині — 52,2 млн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Автохтонне населення і національні меншини. Етнологія України. Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект: навч. посіб. / Лозко Г. — К.: АртЕк, 2001.

2. Боровський О. В. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури і спорту. — Львів: Держ. ун-т фізкультури, 2003.

3. Букрєєва І. В. Унікальність культур у контексті ентелехії тотожності і відмінності. — Харків, 2002.

4. Вахитов Рустем. «…Сохраним тебя, великое русское слово!». — 2005. — Інтернет-публікація.

5. Витоки й основні віхи становлення освіти й вищої школи у світі і в Україні. — Інтернет-публікація.

6.Взаємодія культур і національна самобутність народів. — Інтернет-публікація.

7. Газета «По київськи». — № 103. — 7 червня 2010.

8. Газета «Економические известия». — 15 червня 2010.

9. Газета «Киевские ведомости». — 15 липня 2010.

10. Газета «Слово просвіти». — 8–14 квітня 2010.

11. Глобальні екологічні проблеми людства. — Інтернет-публікація.

12. Діалог культур у глобальному світі. — Інтернет-публікація.

13. Динаміка розвитку культури. — Інтернет-публікація.

14. Дискриминация русского населения в бывших республиках Советского Союза / сб. «Расовый смысл русской идеи». — М.: Белые альвы, 2003. — Інтернет-публікація.

15. Дроздовський Д. Книжка потрібна всім / Газета «Слово просвіти», 3–9 червня 2010.

16. Дяченко Ю. Інтернаціональне та національне в сучасному дизайні. — Інтернет-публікація.

16. Еволюція політичної думки. Основи політології: навчальний посібник / Брегета А. — КНЕУ, 2000.

17. Етнонаціональні і національні відносини. — Інтернет-публікація.

18. Журнал «Вече»: Міжнародна економічна інтеграція. — Інтернет-публікація.

19. Інтернаціональне та національне в сучасній термінології.— Інтернет-публікація.

20. Ірина Куян. Чи послаблює глобалізація суверенітет національних держав? / Журнал «Вече». — Інтернет-публікація.

21. Історична типологія мистецтва: Как чувствует себя «великий и могучий» русский язык на просторах бывшего СССР? — Інтернет-публікація.

22. Комментарии / Тижневик, 30 квітня — 13 травня 2010.

23. Корецька А. Духовність — основа самовиразу / Інститут вищої школи АПН України. — Інтернет-публікація.

24. Масенко Л. Мова і політика. — 2-ге видання. — К.: Соняшник, 2004.

25. Мегаполисы будущего / Газета «Сегодня», № 160, 24 липня 2010.

26. Мережко О. Співвідношення міжнародного і національного. — Інтернет-публікація.

27. На шляху до незалежності / Газета «Слово просвіти», 15–21 липня 2010.

28. Пострадянський політикум не має національності / «Львівська газета», 13 червня 2010.

29. Національне і інтернаціональне в хореографічному образі. — Інтернет-публікація.

30. Национализм как источник политических конфликтов. — Інтернет-публікація.

31. Національне та інтернаціональне в процесі термінологічної номінації на прикладі технічних термінів німецької мови. — Інтернет-публікація.

32. Політологія. Словник термінів і понять. — К.: Тандем, 1996.

33. Політологія / за. заг. ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківського. — К., 1998.

34. Почему не любят русских в бывших советских республиках? — Інтернет-публікація.

35. Семенова Е. В. На этнической войне… (Геноцид русских в бывших республиках СССР). Часть 1. — Інтернет-публікація.

36. Сутність рідної мови та її роль у житті народу. — Інтернет-публікація.

37. Туровська Л. У пастці духовної кризи. — Інтернет-публікація.

38. Формування та взаємодія культур, загальнолюдське та національне в культурі. — Інтернет-публікація.

39. Шокало О. Національна ідентичність і громадянська воля українського суспільства. — Інтернет-публікація.

40. Шоркін О. Перспектива міжнародних відносин. — Інтернет-публікація.

Науково-популярне видання
ТАЛАНЧУК Петро Михайлович
СПІВВІДНОШЕННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО В ДЕЯКИХ СФЕРАХ РОЗВИТКУ НАРОДІВ СВІТУ
Матеріали до вступної лекції і роздумів студентів
Редактор-упорядник Гергель Ольга Дмитрівна
Головний редактор О.П. Коляда

Коректор-редактор І.Е. Стрельбицька

Художник-дизайнер Т.О. Клименко

Комп’ютерна верстка Н.О. Даник
Оригінал-макет виготовлено у видавничо-друкарському комплексі «Університет «Україна»

03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-440-069

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 405 від 06.04.01
Віддруковано з оригінал-макета у видавничо-друкарському комплексі «Університет «Україна»
Підписано до друку 26.08.2010. Формат 60 х 84/16.

Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 3,26.

Обл. вид. арк. 2,80. Наклад 2000 прим.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

За останні десятиліття тема толерантності стала однією з найбільш...
Сучасне суспільство потребує виховання у молодого покоління толерантності, оскільки утвердження її принципів І норм є необхідною...

І міжнародна наукова конференція «Україна – Єгипет: проблеми вивчення...
Шеріф Реда Ахмед Шегата. А також Аміра Ельсейд Хафага, Консул Арабської республіки Єгипет в Україні. Оргкомітет очолив Президент...

Ббк 67. 9(4Укр)зооя73 Ф89
Затверджено Міністерством науки І освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154)

Становлення педагогічної майстерності та творчості молодого викладача...
...

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у...
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої...

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у...
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої...

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у...
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої...

Бібліографічний покажчик Київ 2007 ббк 20. 1 Е 40 Бібліографічний...
Бібліографічний покажчик «Екологічна освіта – основа ХХІ століття» інформує про книги, навчальні посібники, брошури та статті з періодичних...

Ярослава Мудрого На правах рукопису Вікторія Сергіївна Мілаш удк...
Розділ Розвиток наукової думки про договір у господарському обороті

В. В. Губарець К.: Університет «Україна», 2012. 364 с
Видавнича справа І текстологія. Проблеми редакторської роботи: Навч посіб. / В. В. Губарець — К.: Університет «Україна», 2012. —...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка