Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Вень-культура: пошук себе у всесвіті

Вень-культура: пошук себе у всесвіті





ВЕНЬ-КУЛЬТУРА: ПОШУК СЕБЕ У ВСЕСВІТІ
Надія ПАЗЯК,

Медіа-центр Університету «Україна»
24 вересня в Університеті «Україна» відбулися наукові читання «Вень-культура перекладу китайського та японського тексту». Їхнім організатором стала кафедра української та східної філології (завідувач кафедри – професор Ферхад ТУРАНЛИ). Основна доповідь була виголошена відомим українським сходознавцем Володимиром Федоровичем РЕЗАНЕНКОМ, професором, доктором філологічних наук, керівником Центру сходознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

У вівторок 24 вересня 2013 року в бібліотеці Університету «Україна» зібралися не лише сходознавці, дослідники і знавці китайської, японської, турецької, арабської мов, а й усі ті, хто цікавиться розвитком східних філософських вчень, східного побуту і світогляду. Крім студентів і викладачів Університету «Україна» тут можна було побачити представників Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Володимир Федорович РЕЗАНЕНКО – людина, відома серед лінгвістів і, що не менш цікаво, у філософських колах теж. Ще 1978 року він захистив кандидатську дисертацію під назвою «Психолінгвістичні механізми сприйняття ієрогліфічних знаків», 1996 року – докторську «Формально-змістові взаємозв’язки елементів сучасної ієрогліфічної писемності». Стажувався у Китаї, очолював японознавчу школу в Київському університеті імені Тараса Шевченка, з 1999 року – керівник Центру сходознавства Києво-Могилянської академії. Глибокий знавець китайської та японської мов і – народного побуту та світогляду обох народів.

«Головною складовою методології будь-якого напряму країнознавчих досліджень завжди було і залишається таке важливе питання як особливості світогляду, моралі та етики досліджуваного соціуму, адже за ними стоять принципи і основи людського буття, тобто ідеї, погляди, переконання, що визначають ставлення окремої людини і суспільства в цілому до навколишнього світу, а також місце і роль людини в ньому, − пише Володимир Резаненко в одній зі своїх праць. − Серед головних суспільних інститутів формування світоглядних та морально-етичних принципів провідне місце посідають релігія та філософія як одна з форм суспільної свідомості. Таким чином, релігія і філософія мають пряме відношення до розробки, поширення й укорінення таких форм суспільної свідомості як ідеї, ідеали, мораль, етика, естетика, духовність, культура тощо. Як відомо, в Китаї такий інститут представлений трьома релігійно-філософськими вченнями, а саме: даосизмом, конфуціянством та китаєзованим буддизмом…». Таким є Китай. Усе це, як у краплях води, зашифровано у стрункій системі китайських ієрогліфів.

А тепер кілька слів про саму лекцію під назвою «Вень-культура перекладу китайського та японського тексту», яку можна було б переназвати як «Сутність ієрогліфів у осмисленні людиною Всесвіту».

Професор Володимир РЕЗАНЕНКО, головний доповідач читань, розпочав свої повідомлення із демонстрації книги «Шо-вень», книги ієрогліфів, вказуючи, що саме з неї, настільної книги кожного китайця, розпочався шлях розвитку всієї китайської цивілізації аж до сьогоднішніх успіхів Китаю у світовій економіці.

Що ж становить внутрішню силу Китаю? Його ідеологія. За Конфуцієм, великим китайським мислителем давніх часів, лише істина у житті людини є головною, пізнавши її, пізнаєш світ. Для китайця вона зашифрована у життєвому шляху – пошуку Абсолюту «дао», рівноваги людського духу і Космосу. Все це записано у системі кількатисячолітніх знаків, іменованих ієрогліфами. Всього шістнадцять рисочок, якими позначається цілий світ. Самоусвідомлення китайця починається саме з них, через них він і приходить до своєї культури «вень», яку шанує безмежно і частиною якої себе відчуває. Звідси і єдність китайського населення, ставлення до держави як до великої сім’ї, де кожен посідає гідне, властиве саме йому місце.

Коротко зреферуємо лекцію Володимира Федоровича: за шістнадцятьма паличками ієрогліфів криється цілий світ, зокрема і минуле Китаю (до речі, вражає подібність давньокитайських світоглядних особливостей до давньоукраїнських (властиво, давньоарійських): те ж геоцентричне усвідомлення Всесвіту, поєднання Неба і Землі, дихотомія всесвітніх стихій (чоловіче – жіноче начала, день – ніч, вогонь – вода). Непізнаний Всесвіт постає перед людиною як «хаос», а вже вона, вивчаючи його, вносить належний порядок, починаючи від вселенського Космосу і кінчаючи найменшими невидимими оку живими істотами. П’ять першоелементів Всесвіту – Вогонь, Вода, Земля, Метал і Дерево творять усе суще. Всесвіт відбивається у людині, хочеш пізнати його – пізнай себе. Так формується самосвідомість китайця, яку він ревно оберігає і плекає від першопочатків свого життя і до останнього подиху. І не відступиться від них під страхом смерті. Що ж, можемо лише пошанувати наших далеких східних сусідів за їх твердість в оберіганні своїх духовних основ.

Завідувач кафедри української та східної філології Ферхад ТУРАНЛИ зазначив, що такі заходи, як наукові сходознавчі читання, необхідні для поглибленого вивчення східних мов, адже кожна з них нерозривно пов’язана зі світоглядом та культурою певного народу. І йдеться не лише про опанування відповідного лексичного пласту, а й про глибинне прочитання культурних здобутків, що криються за ним.

Завданням нашої кафедри є розвиток саме українського сходознавства. Хочемо, щоб це усвідомили і наші студенти. Володимир Резаненко є гідним представником саме української китаїстики та японістики. В його науковому здобутку ціла бібліотека наукових розвідок, присвячених ієрогліфічній культурі Китаю та Японії. Між іншим, згідно з новим навчальним планом, у цьому році ми маємо кілька нових дисциплін, серед них – методологія викладання іноземної мови (японської, китайської, турецької, арабської), методологія дослідження східної філології, філософії та історії. Погодьтеся, що таке викладання є неможливим без глибокого знання світогляду та історії народу, який цією мовою володіє. А вивчення китайського та японського духовних світів неможливе без зрозуміння сутності ієрогліфів, якими ці потужні культурні пласти записані. Дякую професорові Резаненкові за співпрацю і бажаю плідного діалогу.

Директор бібліотеки Університету «Україна» Ніна КОЛЕСНИКОВА представила колекцію книг зі сходознавства, що належить університету (серед них – настільна книга кожного китайця «Шо-вень», книга китайської культури):

Ми проводимо нову зустріч із уже традиційного нашого циклу «Схід-Захід: діалог культур». На цей раз нашим гостем є один із найглибших знавців китайської культури не лише України, а, можливо, усього слов’янського обширу Володимир Федорович Резаненко. Нам приємно, що наша бібліотека посідає поважну колекцію книг китайською і японською мовами. Думаємо, що сьогоднішні читання зацікавлять наших сходознавців, будуть новим поштовхом до вивчення східних мов.
Лекція Володимира Федоровича безумовно сподобалася викладацько-студентській аудиторії, викликавши бурхливі оплески.

Євгенія Болдескул, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, аспірантка, сходознавець, знавець корейської мови:

− Дуже, дуже цікаво. Ієрогліфи – не просто значки, а історія китайської культури, китайського народу! Захоплююся конфуціанством: воно визначає місце Людини у Всесвіті. На мою думку, вельми цікава і потужна лекція. Особливо вражає розуміння, що Людина і Космос – єдине ціле, через людську душу відбувається вихід на глибинні пласти світобуття.

Марія Черкун, Університет «Україна», викладач турецької мови:

− Глибока, прекрасна лекція! Як глибинно висвітлилася перед нами китайська культура! І як слушно підкреслено те, що все у Всесвіті взаємопов’язане! Особливо вражає теза, що для китайця держава – велика сім’я. Здається, нам, українцям, треба слухати такі лекції якомога частіше!

Стефанія Барчук, Університет «Україна», студентка (вивчає японську мову):

− Дякуємо Володимирові Федоровичу за глибоку і прекрасну лекцію. Здається, цілий світ розкрився перед нами!

Наталя Наумова, звідти ж, вивчає японську мову:

− Лекція Володимира Федоровича дуже цікава, змістовна, через ієрогліфи розкривається китайська історія і культура.

Вікторія Бурянчик, вивчає турецьку мову:

− Знання китайських традицій потрібне нам, українцям! Коли ми станемо розуміти нашу єдність у Всесвіті, самі по собі зникнуть злочинність і корупція!
P.S.

І наостанок кілька невчасних думок, які у нас залишили читання. Всіляких подяк заслуговують організатори цього справжнього свята науки. Дійсно, доповідь професора Володимира Федоровича Резаненка була глибокою і пізнавальною. Але після неї залишається слід чи то невиразного смутку, чи то легкої заздрості: коли ж ми, українці, навчимося так любити свою історію та культуру, як люблять і шанують свою китайці? Коли просякнемося відчуттям, що наш шлях у Всесвіті (той оспіваний Конфуцієм «шлях Неба») будується на високих істинах наших предків? І що для цього потрібно вчинити, щоб ми, як китайці, зрозуміли, що й ми теж – єдина велика сім’я, кревняки і родичі?..

Ну, але ці думки принагідні і не мають стосунку до наукових читань «Вень-культура перекладу китайського та японського тексту». Приєднуємося до визнань вдячних слухачів і висловлюємо побажання, щоб науково-популяризаторський цикл «Схід-Захід: діалог культур» тривав і далі.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Вень-культура: пошук себе у всесвіті
Університеті «Україна» відбулися наукові читання «Вень-культура перекладу китайського та японського тексту»

Програма 12 річної освіти включає в себе курс „Художня культура”...
Курс „Художня культура” не лише сприяє художньо-естетичному розвитку учнів та вчить їх бути компетентними в різних сферах мистецтва,...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художня культура
Художня культура” (10-11 кл.) здійснювалась відповідно до Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти в галузі...

Тема: Художня культура І світ людини
Тема: Художня культура І світ людини. Відображення емоцій І почуттів, думок І мрій людини у цінностях художньої культури. Художня...

Матеріальна культура Архангелогородчини
...

Або Дзеркало, в якому бачимо не лише себе, а й інших, подорожуючи в часі та просторі
Як І диваком (принаймні, на перший погляд) здавався Максим. Я навіть не впевнений, чи це його справжнє ім’я. Можливо, він так себе...

М 74 «язык и культура» Выпуск 19 181 том
Мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – Вип. 19. – Т. I (181). – 504 с

М 74 «язык и культура» Выпуск 17 169 том
Мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. – Вип. 17. – Т. I (169). – 652 с

М 74 «язык и культура» Выпуск 18 176 том
М 74 мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. – Вип. 18. – Т. I (176). – 644 с

М 74 «язык и культура» Выпуск 18 176 том
М 74 мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. – Вип. 18. – Т. I (176). – 644 с



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка