Методична розробка національна ідея як складова державотворення в Україні на початку ХХ сторіччя 2013 Методична розробка заняття з дисципліни «Історія України»

Міністерство освіти і науки України Артемівський індустріальний технікум Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Національна ідея як складова державотворення в Україні на початку ХХ сторіччя 2013 Методична розробка заняття з дисципліни «Історія України». Підготувала Ноженко І.В. – викладач Артемівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», 2013. Викладено методику проведення семінарського заняття у формі «круглого столу» з використанням проблемного питання, інноваційних методів навчання (дослідницько-інформаційного проекту) Рецензенти: Литвин Т.В. – викладач історії Артемівського медичного училища, спеціаліст вищої категорії. Макаренко Т.В. – викладач соціальних дисциплін Артемівського індустріального технікуму ДонНТУ, спеціаліст вищої категорії. Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-економічних дисциплін (Протокол № 8 від 15.03.2013р.) Зміст 1 Передмова 4 2 План заняття 5 3 Зміст і хід заняття 7 4 Бібліографія 12 5 Додатки 5.1 Додаток А. Методичні рекомендації до семінарського заняття 13 5.2 Додаток Б. Методичне забезпечення дослідницько-інформаційних проектів: літературні та історичні джерела 16 5.3 Додаток В. Таблиця «Здобутки і прорахунки учасників державотворчих процесів в Україні на початку ХХ ст.» 30 5.4 Додаток Д. Оціночний лист 31 Передмова В умовах процесу національного відродження України важливе місце належить розвитку національної самосвідомості, національного виховання молоді. Вища школа покликана не тільки виховувати професіоналів, а й людей, здатних продовжити кращі традиції українства у розбудові державності, формувати у молодого покоління громадянські демократичні цінності і патріотизм. У зв’язку з цим звернення до теми національної ідеї має стати основою національного виховання, національної свідомості, гідності. В даній методичній розробці запропоновано методику проведення семінарських занять у формі «круглого столу» із застосуванням інноваційних методів навчання (метод проекту) та розв’язанням проблемного питання. Актуальність обраних методів проведення заняття полягає в тому, що вони покликані вирішувати одне з пріоритетних завдань сучасної освіти – виховання соціально-орієнтованої особистості, людини з активною громадянською позицією. Саме застосування методу проектів допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються лише в діяльності. Під час роботи над проектом студенти набувають досвіду індивідуальної самостійної діяльності. Даний метод стимулює молодь до вирішення проблем, розвиває критичне мислення, формує навички роботи з інформацією, допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання у співпраці, де студенти виконують соціальні ролі. Застосування дослідницьких проектів сприяє розвитку історичного мислення, надає можливість доторкнутися до минулого, що робить процес вивчення історичних подій більш цікавим. Все це в повній мірі дозволяє досягти поставлених дидактичних і виховних цілей заняття. Обрана тема має важливе виховне значення. Адже допомагає у вихованні активної життєвої позиції, у формуванні національно свідомої людини, яка здатна оберігати і примножувати цінності нації. Методична розробка може стати у нагоді викладачам історії, які працюють у групах будь-якого напрямку підготовки молодших спеціалістів. План заняття Тема: «Національна ідея як складова державотворення в Україні на початку ХХ сторіччя». Мета заняття: методична – вдосконалення методики проведення семінарських занять із застосуванням інноваційних методів навчання (дослідницько-інформаційних проектів) ; дидактична – спонукати студентів до поглиблення знань щодо української національної ідеї та шляхів її реалізації на різних етапах історичного розвитку; узагальнити досвід Центральної Ради, Гетьманату, Директорії для формування моделі сучасної національної ідеї; діагностувати навички студентів працювати з історичними джерелами, уміння аналізувати та порівнювати історичні процеси; виховна - сприяти вихованню активної громадянської позиції, національної свідомості студентів як здатності оберігати і примножувати цінності нації, готувати особистість до здійснення соціально-політичного вибору та вироблення ефективних соціальних рішень. Вид заняття: семінар. Форми і методи проведення заняття: «круглий стіл»; робота над поняттями, розв’язання проблемного питання, фронтальна бесіда, презентація дослідницько-інформаційних проектів, складання опорної таблиці «Здобутки та прорахунки учасників державотворчого процесу на початку ХХ ст.». Міждисциплінарні зв’язки: забезпечуючі: всесвітня історія, українська мова, українська література; забезпечувані: політологія, соціологія, основи філософських знань, основи правознавства. Методичне забезпечення: методичні рекомендації до семінарського заняття, атласи, візуальне супроводження( портрети Б.Хмельницького, І.Мазепи, М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, П.Скоропадського (Додаток Ж); карта «Українська революція 1917-1921рр.», електронні презентації студентських проектів), опорна таблиця «Здобутки та прорахунки учасників державотворчого процесу на початку XX ст.», методичне забезпечення творчої самостійної роботи студентів. Основна література: 1. Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Зінкевич Р.Д. та ін. Історія України та її державності. – Львів, 2005 2. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять/ За ред. В.М.Литвина. – К., 2006 3. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Х., 2008 Інформаційні ресурси: http://ukrhistory. com. ua/ http://militaryhistory. narod. Ru http://pidruchniki.ws/ Зміст і хід заняття 1.Організаційна частина. 1.1 Організаційний момент. Викладач перевіряє наявність студентів на заняття, їх підготовку до роботи: наявність конспектів, матеріалів методичного забезпечення. 1.2 Ознайомлення студентів з метою та темою заняття. Викладач повідомляє студентам тему та мету семінарського заняття, розповідає про особливості проведення заняття у формі «круглого столу», звертає увагу присутніх на те, що на занятті вони ознайомляться з результатами дослідницької роботи, яка була проведена творчими групами студентів доаудиторно, і матимуть змогу обговорити їх у заключній частині семінару . Алгоритм роботи над дослідницько-інформаційним проектом. Заздалегідь студентська група поділяється на 4 творчі групи «дослідників», які працюватимуть над завданнями (Додаток А), також призначаються експерти – «соціолог» і «політолог», які мусять узагальнити думку творчої групи, можливо, дещо скорегувати, зробити висновки, висловити свої пропозиції щодо оцінювання роботи групи «дослідників» Оголошується тема, мета проекту, розподіляються і конкретизуються завдання для кожної творчої групи та її окремих учасників (Додаток Б) Доаудиторна робота творчих груп над завданнями (збір, обробка, аналіз інформації) Звіт творчих груп на семінарському занятті у вигляді електронних презентацій або виступів з доповідями 1.3 Мотивація навчання. Викладач звертає увагу на те, що національна ідея є в кожній розвинутій країні світу. Вона відіграє головну роль у розбудові держави. Українська національна ідея довгі часи була віковічною мрією українського народу. Вона гуртувала навколо себе кращих представників України, надихала їх на героїчну працю і боротьбу проти поневолення. Національну ідею плекали Б.Хмельницький , І.Мазепа. Вона була наріжним каменем державного будівництва часів Центральної Ради, гетьманату П.Скоропадського, Директорії. Нинішня Україна стоїть на порозі реформування . Щоб перетворитися на розвинену державу, в основу курсу реформ має бути покладена національна ідея і національні інтереси. Сформулювати сучасну національну ідею нам допоможе досвід минулих історичних епох. 2.Актуалізація опорних знань. Робота над поняттям «національна ідея». Викладач пропонує студентам відповісти на питання: Пригадайте, що означає поняття «нація»? Як ви розумієте поняття «ідея»? Спробуйте поєднати визначення цих понять і сформулювати визначення «національної ідеї». Викладач розкриває зміст поняття «національна ідея» і конкретизує його на прикладі української національної ідеї. Визначення і зміст поняття студенти записують у конспекти. 3.Проведення «круглого столу» «Національна ідея як складова державотворення в Україні на початку ХХ сторіччя» 3.1 Вступне слово викладача. Викладач звертає увагу студентів, що за «круглим столом» працюють дослідники історичного розвитку національної ідеї (творчі групи №1,2,3,4) та експерти (соціолог, політолог). Питання, які виносяться на обговорення: Розвиток національної ідеї в діяльності Б.Хмельницького та І.Мазепи. Реалізація національної ідеї під час Української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр.: державотворча політика Центральної Ради, П.Скоропадського, Директорії. Формування національної ідеї на сучасному етапі. Викладач пропонує студентам ознайомитись з історичним розвитком національної ідеї, заслухавши звіти творчих груп про результати їх дослідницько-інформаційних проектів, ставить проблемне питання: «Що можна взяти цінного з досвіду попередніх історичних епох для формування сучасної національної ідеї?» (питання записується на дошці). 3.2 Звіт творчої групи №1 про роль Б.Хмельницького у формуванні та реалізації національної ідеї. Контрольні питання викладача: В чому сильні та слабкі сторони державотворчої діяльності Б.Хмельницького? Що, на ваш погляд, можна взяти цінного для формування сучасної національної ідеї з досвіду Б.Хмельницького? Звіт творчої групи №1 про роль І.Мазепи у розвитку національної ідеї. Контрольні питання викладача: Ваше ставлення до слів сучасного історика : «…жодну історичну постать, тим більш таку, як мазепа, не можна оцінювати в окремих її складових». Що корисного у формуванні національної ідеї дає нам діяльність І.Мазепи? Висновок експертів. Робота з таблицею (Додаток В). Звіт творчих груп №2,3,4, які досліджували реалізацію національної ідеї у державотворчих процесах часів Центральної Ради, гетьманату П.Скоропадського, Директорії. Контрольні питання викладача: Чому Центральній Раді не вдалося зберегти свої надбання? Що, на ваш погляд, необхідно враховувати при формуванні сучасної національної ідеї? Чому П.Скоропадському не вдалося реалізувати державотворчі плани? Які уроки можна винести з досвіду діяльності П.Скоропадського? Чому нас навчає гіркий досвід Директорії? Висновки експертів. Робота з таблицею (Додаток В). Узагальнення результатів дослідницько-інформаційних проектів. Обговорення проблемного питання. Слово викладача. 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною державою. На жаль, національна ідея була реалізована у вузькому змісті: Незалежність, Соборність, Державність. Повна реалізація чекає попереду. Спробуємо наповнити національну ідею сучасним змістом і в цьому нам допоможе досвід минулих поколінь. Звертаю вашу увагу на головне питання «круглого столу»: що можна взяти цінного з досвіду попередніх історичних епох для формування сучасної національної ідеї? Студенти колективно обговорюють проблемне питання і висловлюють свої думки щодо сучасної моделі національної ідеї: висока національна свідомість і гідність громадян; соборність України і непорушність її кордонів; врахування національних інтересів у міжнародній діяльності; виважена соціально-економічна політика; патріотична влада і патріотизм усіх громадян; висока духовна культура; консолідоване суспільство. Слово викладача. Я вважаю, що досвід минулих поколінь стане вам у нагоді, оскільки наповнення змістом і реалізація національної ідеї залежить тільки від вас. Ви майбутні фахівці у виробничій сфері і розбудова економічно розвиненої незалежної України – задача, яку ставить перед вами держава. 4.Заключна частина заняття. Викладач коментує відповіді студентів, оцінює їх роботу за допомогою оціночного листа (Додаток Д) 5.Домашнє завдання. Написати твір-роздум «Якою я бачу Українську державу?» У своєму творі студенти повинні урахувати модель політичного, економічного устрою, напрямки зовнішньої політики. Бібліографія Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К.:Либідь, 1993. – 288с. Голубцова І.А. Впровадження інтерактивних технологій// Організація навчально-виховного процесу. – 2007. – Вип.9. – с.161-173 Грушевський М.С.Хто такі українці і чого вони хочуть. – К.: Знання, 1991. – 240с. Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Зінкевич Р.Д. та ін. Історія України та її державності. – Львів:Бескид Біт, 2005. – 368с. Історія України: Навчальний посібник для семінарських занять/ За ред.. В.М.Литвина. – К.:Знання, 2006. – 607с. Малієнко Ю.Б. Джерельна складова дослідницького навчання// Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. - №1. – с.27-33 Москальов Б.Г., Лінецький Л.М., Москальова Н.П. Історія України. Навчальний посібник з організації самостійної роботи студентів. – Х.: ХНТУСГ ім. Петра Василенка, Парус,2007. – 248с. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Х.:Школа, 2008. – 608с. Полонська-Василенко Н.Д. Історія України: У 2т. Т.2.Від середини ХVІІ ст. до 1923р. – К.:Либідь, 1993. – 608с. Савченко Н.М., Подольський М.К. Історія України: модульний курс. Навчальний посібник. – К.: «Фірма «ІНКОС», 2006. – 544с. Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1992. – 512с. Додаток А Методичні рекомендації до семінарського заняття «Національна ідея як складова державотворення в Україні на початку ХХ сторіччя» План 1.Розвиток національної ідеї в діяльності Б.Хмельницького та І.Мазепи. 2.Реалізація національної ідеї під час Української національної революції 1917-1920рр.: Центральна Рада, гетьманат П.Скоропадського, Директорія. 3.Формування сучасної національної ідеї на сучасному етапі. Завдання для досліджень Для 1 групи дослідників: «Роль Б.Хмельницького у формуванні національної ідеї і її реалізації». «І.Мазепа: право вибору». Для 2 групи дослідників: «Реалізація національної ідеї в діяльності Центральної Ради». «Прорахунки в діяльності Центральної Ради». Для 3 групи дослідників: «Українська Держава П.Скоропадського». «Причини нестабільності гетьманського режиму». Для 4 групи дослідників: «Доба Директорії: невдала спроба відродження УНР». Література 1.Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993. 2.Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004. 3.Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991. 4.Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Зінкевич Р.Д. та ін. Історія України та її державності. – Львів, 2005. 5.Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Х., 2008. 6.Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. 7.Хрестоматія з історії України. – К., 1996 1.Щоб з’ясувати роль Б.Хмельницького у формуванні і реалізації національної ідеї, необхідно дати характеристику українській козацькій державі. На яких засадах вона будувалася? Хоча вищим органом козацької держави вважалася загальна козацька рада, Хмельницький наполегливо вкорінював принцип максимальної централізації управління, а в перспективі – систему спадкового гетьманату. Чому він це робив? Головною запорукою успішного будівництва держави стало створення національної армії, ядром якої було козацтво - керівна і провідна сила національно-визвольної війни. Б.Хмельницький докладав зусиль для формування на основі козацтва нової української політичної еліти, яка б захищала національні інтереси. Гетьман здійснював збалансовану соціальну політику, дбав про розвиток економіки українських земель. Фактично були закладені основи ринкової, капіталістичної економіки, яка ґрунтувалася на приватному підприємстві й вільній конкуренції. Україна, таким чином, вписувалася у європейський контекст. 2. Розглядаючи питання «І.Мазепа: право вибору», зверніть увагу на діяльність Мазепи щодо зміцнення гетьманської влади в Україні (попри всілякі обмеження з боку Москви), щодо економічного розвитку і національно-культурного відродження українських земель.Ознайомтися з «Маніфестом до українського війська і народу».Як Мазепа пояснює свій вибір? Дайте власну оцінку діяльності І.Мазепи. 3.Центральна Рада виникла в момент руйнування Російської імперії з метою державного самовизначення українського народу. Уже в перші дні свого існування вона звернулася до народу України із закликом згуртувати свої сили у боротьбі. Проаналізуйте Відозву Української Центральної Ради до українського народу від 9 березня 1917 року. Які заклики підтверджують намагання ЦР реалізувати національну ідею? Проаналізуйте державотворчу діяльність ЦР, зміст Універсалів. Що вдалося зробити для втілення в життя національної ідеї? 4.Проаналізуйте діяльність Центральної Ради. Зверніть увагу на такі моменти: переговори з Тимчасовим урядом і видання ІІ Універсалу , реалізація соціально-економічних перетворень, зовнішня політика (особливо стосунки з країнами австро-німецького блоку). В чому, на ваш погляд, причини падіння Центральної Ради? Які уроки можна винести з цього приводу? 5.29 квітня 1918р. стався державний переворот і влада в Україні перейшла до гетьмана П.Скоропадського. Схарактеризуйте основні напрямки політики П.Скоропадського. Які заходи гетьмана сприяли реалізації національної ідеї? Дайте власну оцінку діяльності П.Скоропадського. 6.Ознайомтися із «Законом про гетьманську владу» П.Скоропадського. Яка форма правління встановлювалася в Україні? Чи відповідала вона інтересам українців? Проаналізуйте соціально-економічну політику гетьманського уряду. Чиїм інтересам вона відповідала? У чому, на вашу думку, виявилась нестійкість гетьманату? 7.Поваливши гетьманський режим у грудні 1918р., Директорія – новий український уряд – намагалася відродити Українську Народну Республіку.Схарактеризуйте заходи Директорії у сфері державного будівництва. Якими були досягнення Директорії у реалізації національної ідеї? Чому Директорії не вдалося відродити Українську Народну Республіку? Додаток Б Методичне забезпечення дослідницько-інформаційних проектів: літературні та історичні джерела Завдання 1. «Роль Б.Хмельницького у формуванні національної ідеї і її реалізації» Література та інформаційні ресурси Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993 Дещинський Л.Є., Гаврилів І.О., Зінкевич Р.Д. та ін. Історія України та її державності. – Львів, 2005 Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. Т.2. – К., 1993 Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992 Хрестоматія з історії України. – К., 1996 http://ukrhistory. com. ua/ http://militaryhistory. narod. Ru http://pidruchniki.ws/

Схожі: