Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Лекція Методи й прийоми

Лекція Методи й прийоми





Людмила Іванівна Петровська,

викладач світової літератури

Одеського коледжу транспортних технологій

Людмила Миколаївна Груша

викладач української мови та літератури

Одеського коледжу транспортних технологій
«ЛЮБОВІ ВСЕВИШНІЙ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ»

(за творами О. Купріна «Гранатовий браслет», Г. Тютюнника «Зав’язь»)

Мета: познайомити студентів із творчою історією оповідань О. Купріна «Гранатовий браслет» і Г. Тютюнника «Зав’язь»; дослідити художні особливості, психологізм творів, з’ясувати основну ідею творів; формувати навички проблемного та сюжетно-композиційного аналізу текстів, вміння бачити позицію автора у роздумах і вчинках героїв, заохочувати студентів до читання художніх творів, висловлення особистої думки; виховувати повагу до почуттів інших людей і своїх власних; виховувати любов до художнього слова.

Тип заняття: лекція

Методи й прийоми: інформаційно-репродуктивний (повідомлення знань), частково-пошуковий (випереджальні завдання), проблемно-пошуковий (евристична бесіда).

Форма заняття: бінарна

Обладнання: портрети письменників, виставка книг, музичний супровід (соната № 2 Бетховена), відеофрагмент із кінофільму «Гранатовий браслет», чорна скринька і символи до художніх творів.

Міжпредметні зв’язки: світова література, українська література, музика, кінематограф.

Використана література:

1. Ганіч Н. «Сильне, як смерть»: тема кохання у творах Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» та Олександра Купріна «Гранатовий браслет» // Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – № 6. – С. 36–41.

2. Гладишев В. В. Соединяя грязь и чистоту // Всесвітня література. – 1996. – № 5. – С. 54-58.

3. Герук О. Р. Діалог про кохання // Зарубіжна література. – 2003. – № 3. – С. 13-16.

4. Тютюнник Г. М. Твори. – К., 1984.

5. Фокіна В. А. Вивчення оповідання О. Купріна // Зарубіжна література. – 2005. – № 6. – С. 41-43.

6. Шевченко А. Вічна загадка любові. Літературна спадщина Г. Тютюнника. Спогади про письменника. – К., 1989.
Епіграф: «Может быть, твой жизненный путь... пересекла именно такая любовь, о которой грезят женщины...» (О. Купрін)
Хід заняття

  1. Організаційний момент.

(Привітання, перевірка готовності студентів до заняття, визначення відсутніх).

2. Повідомлення теми, епіграфу.

3. Мотивація теми, мети, завдань заняття.

Викладач української літератури. Випереджальним завданням для вас, шановні студенти, було прочитати оповідання «Гранатовий браслет» О. Купріна і новелу «Зав’язь» Г. Тютюнника.

Перед вами чорна скринька, скажіть будь ласка, які предмети в ній знаходяться, що є головними символами у прочитаних вами творах? І що ці предмети символізують?

(Студенти вгадують предмети. Викладачі демонструють гілочку зав’язі й гранатовий браслет, говорячи про їх символічне значення).

Викладач української літератури. Кожна людина у своєму житті переживає мить кохання. Це є природне відчуття, яке приходить до людини незалежно від обставин.

«Кохання ні з ким не рахується, ні в чому міри не знає, і в нього той же норов і звичай, що і в смерті, воно так само владно вторгається в розкішні королівські палаци, як і в убогі халупи пастухів». (Мігель де Сервантес «Дон Кіхот»).

Читаючи новелу Г. Тютюнника, кожен по-своєму може пережити те ж саме, що відчувають герої новели. В творі саме зав’язь символізує зародження першого почуття любові між героями настільки тонко й правдиво, що ми і спробуємо простежити.

Викладач світової літератури. Дивно складаються інколи не лише долі людей, а й речей. Трапляється, що й самі речі стають учасниками подій, іноді навіть їхня роль в долі людей буває фатальною.

Гранатовий браслет із однойменного оповідання Купріна не зник, не пропав, він зберігся. Точно так само, як він не був вигаданий письменником. Він дійсно існував, цей гранатовий браслет, його історія – це історія любові й трагедії, що обезсмертив світлий талант письменника...

Викладач української літератури. Отже, ми сьогодні спробуємо з’ясувати

як висвітлюють тему кохання в своїх творах Г. Тютюнник та О. Купрін, і чим ще схожі манери письма цих видатних митців.

– Які великі історії кохання в світовій літературі не залишають вас байдужими?

Очікувана відповідь. (Сонети Петрарки, пушкінські поезії «Я вас любив...», вірші Лермонтова, Л. Толстого – «Анна Кареніна», А. П. Чехова – «Дама з собачкою»..., М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»...).

4. Основний виклад матеріалу.

Викладач світової літератури. Перш, ніж приступити до аналізу творів, давайте нагадаємо основні моменти життя й творчості письменників.

«Майже всі мої твори – біографії. Інколи вигадував зовнішню фабулу, але канва ... вся з уривків мого життя», – зізнавався О. Купрін 1906 року у листі до С. О. Венгерова. В своїй творчості митець завжди спирався на власний життєвий досвід, більшість творів письменника так само як і Г. Тютюнника, мають автобіографічну основу, тому знання їх біографії – необхідна умова розуміння цих яскравих творчих індивідуальностей.

4.1. Бліцопитування:

Викладач української літератури. Де народився Г. Тютюнник?

(В с. Шилівка Зіньківського району на Полтавщині)

Викладач світової літератури. Де народився О. Купрін?

(В провінційному містечку Наровчат Пензенської губернії)

Викладач української літератури. Де навчався Г. Тютюнник?

(В 1946 р. в Зіньківському ремісничому училищі та 1957–1962 рр. на філологічному факультеті Харківського університету)

Викладач світової літератури. Де навчався О. Купрін?

(У 1876 р. в Розумовському пансіоні, у 1880 р. в Московській військовій гімназії, у 1888 р. в Московському Олександрівському училищі)

Викладач української літератури. Назвіть відомі твори Г. Тютюнника

(«Зав’язь», Книга новел «Батьківські пороги», «Коріння», повісті «Климко», «Вогник далеко в степу» та інші)

Викладач світової літератури. Назвіть відомі твори О. Купріна («Дізнання», «Ночівля», «Нічна зміна», «На тетерів», «Олеся», «Поєдинок», «Молох», «Листригони» та інші)

Викладач української літератури. Які теми порушував Г. Тютюнник? (Тема сучасного йому села, дитяча тема, кохання)

Викладач світової літератури. Які теми порушував О. Купрін?

(Писав про царську армію, любов до батьківщини, кохання тощо)

Викладач української літератури. Не тільки тема кохання об’єднує творчий стиль Г. Тютюнника й О. Купріна, а й художні засоби, зокрема, художня деталь, якій письменники приділяли значну увагу, бо вона багата асоціаціями, психологічним, філософським змістом.

Що означає деталь у художньому творі?

(Деталь – вжита в конкретних обставинах, підпорядкована граничною точністю ідеї, розвитку сюжету виступає важливим засобом типізації й узагальнення).

Викладач української літератури. Григір Тютюнник залишився вірним урокам старшого брата, який говорив: «В реченні – все». Загальне враження починається зі слова, речення, навіть розділових знаків. Якщо ти зайвим чи недописаним словом скалічив речення – ти скалічив і настрій твору, а разом з ним загальне враження». В правдивій і колоритній деталі розкривається краса і настрій твору. Бо буває, що одна-єдина деталь, вжита безвідповідально, може зіпсувати весь твір.

Саме оповідання «Зав’язь» свідчить про глибоку увагу молодого письменника до життя простої людини, незвичайну спостережливість і доброту, тонке відчуття слова. А ще ліризм та любов до своїх героїв, характери яких розкриває через якусь прикметну деталь, що й становило особливість його творчої манери. Це підтверджував і він сам, заявляючи: «А я все роблю на деталях».

Деталь у творчості Г. Тютюнника виконує найскладніші композиційні завдання, вона правдива, точна, контекстуально доцільна, зв’язана з головною ідеєю твору, його композицією, що дозволяє глибше осягнути зміст.

Викладач світової літератури. Олександр Купрін – надзвичайно чуйний художник... Він наперед знає кінець печальної історії кохання Желткова до Віри Миколаївни, тому й використовує в оповіданні деталі, що підкреслюють атмосферу тривожного передчуття.

4.2. Робота над текстами творів

Викладач української літератури. Тепер спробуємо розглянути твір Г. Тютюнника «Зав’язь», який допоможе збагнути творчу індивідуальність письменника, глибокий ліризм твору, дивовижне вміння точно використовувати деталь, яка часто має фольклорне походження.

– Простежте за художньою деталлю зав’язь у тексті; коли і з якою метою вживає її автор?

(Зустрічається в тексті тричі – в буквальному і символічному значенні. Вперше в назві твору. Потім у картині весняного пробудження природи (листя в садках ще тільки проклюнулося, тому в гіллі рясно миготять дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки, то зав’язь))

– Чи імпонує вам форма розповіді від першої дійової особи? Що це дає авторові?

(Форма оповіді від першої особи надає більшої достовірності подіям, про які розповідається у творі)

– Які художні деталі допомагають розкрити вдачу діда Лавріна, його ставлення до онука, Соні?

(Автор знайомить читача з Сонею ще до того, як вона з’являється в оповіданні, і робить це устами мудрого діда Лавріна, від пильної уваги якого онук нічого не може приховати

Іду до дверей, а вони

Ото як женишся на тій, прояві, то кислички тобі, онуче, не тільки снитимуться, а ще й привидяться.

Діду, перестаньте, – прошу.

– …бо то дівка з тієї куряви, що чорти на дорогах крутять!

Просто в неї міцний характер, кажу спокійно аби швидше виприснути з дому.

Ге ж, бубонять, і тюрма міцна, та чорт їй радий.

І справді, дідові слова влучили прямо в око. Микола згадує їх, коли дівчина підмовляє його подивитися на сніг у глибокому проваллі, що й завдає їм певних прикрощів

Миколко, давай я буду падати, а ти мене держи. Ану чи вдержиш

Ого, коли б ні! вигукую, хапаючи її за тоненький поперек, але раптом підсковзуюся і з переляком і огидою до себе відчуваю, що зараз так і обернемось у грязюку. А вона сердито пручається з рук, ошпарює мене злим поглядом.

Пусти. Силач…

Підсковзнувся, мимрю, хіба ж я винен, що тут слизько

Соня поривисто одвертається і мовчить. А в мене перед очима з’являються дід Лаврін, ворушить чорненьким дупельцем на щоці, оскоряються… Може вони ото правду казали, що кислички…)

Наприкінці оповідання автор розширює функцію цієї художньої деталі. Повертаючись від коханої, Микола застає в саду свого діда, який окурює садок: «Ану, лишень, парубче. Помагай окурювати садок, бо пропаде к лихій годині зав’язь».

Отже, назва-деталь набула у творі такої смислової багатогранності, символічної значущості, що цілком природно перетворилася у заголовок першої збірки творів Г. Тютюнника.

Викладач світової літератури. З чого починається оповідання О. Купріна «Гранатовий браслет»?

(Картиною розбурханої природи)

І це одразу створює атмосферу тривожного передчуття, підсиленого такою деталлю:

– на початку твору ми бачимо картину розбурханої природи: тіла рибаків, викинуті морем після шторму «в разных местах берега»;

– О. Купрін, майстер психологічного аналізу, через портретну характеристику розкриває внутрішню сутність Віри Миколаївни; значною деталлю зовнішнього вигляду героїні є «холодное и гордое лицо» – виразно підкреслене холоднуватим осіннім пейзажем: «...пышно цвели своей холодной, высокомерной красотою георгины...»;

– картини природи в оповіданні, як правило, сумні, тривожні;

– музика виступає в ролі психологічного, емоційного фону(«Апасіоната», драматична, трагедійно-молитовна...);

– сам подарунок – браслет з пятьма яскраво-червоними («точно кров») гранатами (найдорогоцінніше, що у нього було) – таємничий і тривожний, недарма переживає і страждає Віра Миколаївна Шеїна після того, як отримала його;

– символіка самих кольорів, вибраних автором: яскраво-червоний гранат –

це символ чистого, самовідданого кохання, освяченого червоним кольором, а, червоний – це, як відомо колір кохання;

– цікавим є і наступний композиційний хід... В оповіданні «Гранатовий браслет» всього тринадцять глав. Желтков з’являється один раз, в десятій главі.

Отже, значення деталей надзвичайно важливе, особи подарунку, що має яскраво виражений символічний смисл. Гранатовий браслет – символ безкорисливої вічної любові.

Кохання сприяє виявленню кращих сторін душі людини. Саме воно возвеличує людину, наповнює його життя глибоким змістом. Кохання тісно пов'язане з людською мораллю, культурою, і багато чого в ній залежить від людини. Справжня любов – це висота (так уважав А. Чехов), а тому говорити про любов – значить говорити насамперед про людину, його характер, смаки, погляди, вимоги до життя. Лев Толстой вважав, що «кохання – це пробний камінь» для людей. Це випробування для людини, і не кожний його витримує.

Викладач української літератури. А як же теми кохання торкається Г. Тютюнник в оповіданні «Зав’язь»? Звернімося до твору і спробуємо віднайти відповіді...

– Що чується у словах діда Лавріна?

– Чому Миколка все ж не слухається застережень діда Лавріна?

– Що таке хлопець розгледів у Соні, чого не знає дід. І чому «згадка про діда робить його сміливішим»?

«Беруся рукою за кущ і, твердіше, ніж треба, упираючись ногами в кручу, деруся на гору.

Миколко, а я, – жалібно шепоче Соня.

І від того шепоту в мене паморочиться голова, а серце починає колотити, як дзвін. Стрибаю вниз, сердито хапаю її за плечі і з розгону цілую в рипучу солодку хустку.

Навіщо ж ти ...аж за вухо, дурненький... – видихає Соня і сміється якось покірно й лагідно...».

Я не допомагаю, а майже виношу її вгору на руках. І сили в мене – як у вола...

Зародження першого почуття любові настільки тонко і правдиво передано автором, що не потребує коментарів. Читач сприймає цей епізод не як щось зображене письменником, а як достовірний факт. У цьому є таємниця Тютюнникового слова.

Автор не лише говорить про зав’язь в природі і першого кохання, а й утверджує думку, що треба зберігати і захищати все добро, що народжується.

Бесіда. Запитання й завдання.

Викладач світової літератури. Як автор малює зовнішній портрет Желткова?

(«очень бледный, с нежным девичьим лицом, с голубыми глазами, упрямым детским подбородком, с ямочкой посредине»).

– Як Желтков сам характеризує себе?

(«Случилось так, что меня не интересует в жизни ничто: ни политика, ни наука, ни философия, ни забота о будущем счастье людей – для меня вся жизнь заключается в Вас»).

– Що сказав про Желткова чоловік Віри?

(«...разве он виноват в любви? И разве можно управлять таким чувством, как любовь? ... И мне жаль этого человека. Я чувствую, что присутствую при какой-то громадной трагедии души…»).

– Чому Желтков вирішив піти з життя?

(«Я знаю, что не в силах разлюбить ее никогда... Остается только одно – смерть... Вы хотите, я приму ее в какой угодно форме»).

Монолог Желткова з кінофільму «Гранатовий браслет»

Викладач світової літератури. Говорячи про своє велике почуття, Желтков ужив цитату з Біблії: «Да святится имя Твое». Цим він дав зрозуміти, що Віра була й назавжди залишиться для нього божеством, якому він завжди буде підносити хвалу. А музика Бетховена допомогла головній героїні відчути красу й силу чистого великого почуття героя.

– Як улюблена музика Желткова характеризує його почуття і його самого?

(У мелодії було боязке визнання, ніжність закоханого, схована пристрасть і жаль про несправджене щастя. Це гімн у славу улюбленої, що оспівує самозабутнє, полум'яне й шляхетне почуття – кохання. Почуття Желткова говорять про його щиросердечну чистоту й багатство його внутрішнього світу).

– Головний герой оповідання – особистість трагічна. Трагедія його в нерозділеній і безнадійній любові до жінки з аристократичного середовища. Желтков – це непомітна, тиха людина, жалюгідний чиновник, типовий представник «маленьких людей». Він делікатний, м'який, тактовний. Його любов до музики говорить про вміння цінувати прекрасне в мистецтві. Він прямодушний, відвертий, світлий і чистий у своїй безкорисливій любові. Полюбивши жінку, яка є для нього недоступною, він розуміє, що шлях до щастя для нього закритий. Любов для Желткова – вища і єдина радість, вона опромінює його життя, наповнює його глибоким змістом. Але любов для нього й джерело страждань, тому що вона безнадійна: величезна перешкода лежить між ним і коханою жінкою. Зрозумівши безнадійність своїх ілюзій, випробувавши грубе втручання сторонніх людей у його особистий світ, він убиває себе й цим самим відмовляється від своєї любові, ставлячи її вище смерті.

Недарма цим коханням був вражений чоловік героїні... Він зрозумів і... пробачив свого суперника. Це кохання просвітлило не тільки його. Воно стало поворотним моментом внутрішнього стану самої княгині Віри. Вона під звуки бетховенської сонати відчуває біль і... просвітлення. Кохання Желткова і його смерть наближають до нього на мить іншу душу, в якій пробуджуються чуйність до справжньої краси і невмирущого кохання. Душа пробудилася... Народилася інша душа – чиста й світла.

Шляхетність душі свого героя, його здатність до глибоких і сильних переживань Купрін затверджує шляхом протиставлення самого героя «сильним миру цього». Він ставить його набагато вище їх. Його піднесена, самовіддана любов, нездатність на компроміс викликають повагу й замилування читача. Він іде з життя сильним і непереможеним. Загибель Желткова має символічне значення. Вона демонструє безнадійність нерозділеної любові і є доказом високого, чистого й безкорисливого почуття. Ідучи з життя, він підносить хвалу улюбленої біблійними словами: «Да святится имя Твое».

В оповіданні йде мова не про зародження в душі Віри кохання, а саме про її духовне пробудження. В цьому моральний і символічний зміст загибелі Желткова, якого не разу не назвали по імені...

Тема кохання протягом всієї оповіді звучить в музичному ключі. Глибина душевних переживань Желткова виражена через другу сонату Бетховена.

Дякуючи музиці, оповідання про любов стає молитвою про неї. Відбувається перетворення шести музичних фраз із бетховенської «Апасіонати» в шість строф вірша у прозі, що виникає у свідомості княгині. Це своєрідний гімн кохання, рефреном в якому слугує рядок із молитви, звернений героєм в своєму передсмертному листі до коханої: «Уходя, я с восторгом говорю: «Да святится имя Твое!». А «музична» кінцівка оповідання утверджує силу високого кохання.

Під музику сонати № 2 звучить заключний, «тихий» монолог Желткова у виконанні юнака:

– Вот сейчас я вам покажу в нежных звуках жизнь, которая покорно и радостно обрекла себя на мучения, страдания и смерть. Ни жалобы, ни упрека, ни боли самолюбия я не знал.

Я перед тобою – одна молитва: «Да святится имя Твое».

Да, я предвижу страдание, кровь и смерть. И думаю, что трудно расстаться телу с душой, но, Прекрасная, хвала тебе, страстная хвала и тихая любовь. «Да святится имя Твое».

Вспоминаю каждый твой шаг, улыбку, взгляд, звук твоей походки. Сладкой грустью, тихой, прекрасной грустью обвеяны мои последние воспоминания. Но я не причиню тебе горя. Я ухожу один, молча, так угодно было Богу и судьбе. «Да святится имя Твое».

В предсмертный печальний час я молюсь только тебе. Жизнь могла бы быть прекрасной и для меня. Не ропщи, бедное сердце, не ропщи. В душе я призываю смерть, но в сердце полон хвалы тебе: «Да святится имя Твое».

Ты, ты и люди, которые окружают тебя, все вы не знаете, как ты была прекрасна. Бьют часи. Время. И, умирая, я в скорбный час расставания с жизнью все-таки пою – слава Тебе!

Вот она идет, все усмиряющая смерть, а я говорю – слава Тебе!..

Надзвичайно сильною є кінцівка цього оповідання... Олександр Купрін надзвичайно романтична натура, він не може змиритися з нерозділеним коханням, сильним, «як смерть»... Він продовжує свою оповідь і доповнює монолог героя мовою музики, яка сильніше смерті, бо музика – це також Кохання! Як говорив видатний російський письменник О. С. Пушкін: «Із насолод життя – одному коханню музика поступається»

(Звучить «Апасіоната» і викладач світової літератури цитує) «…Успокойся, дорогая, успокойся, успокойся. Ты обо мне помнишь? Помнишь? Ты ведь моя единая и последняя любовь. Успокойся, я с тобой. Подумай обо мне, и я буду с тобой, потому что мы с тобой любили друг друга только одно мгновение, но навеки...».

– Не дуже хочеться завершувати наше одкровення про сутність кохання героя в мінорній ноті, яким би воно не було... Не хочеться... Адже наше завдання не опалити любов’ю, а окрилити нею...Заради цього можливо й написав О. Купрін своє оповідання.

Тому, закінчуючи, хочеться нагадати вам надзвичайно мудрі слова одного із благородних героїв оповідання «Гранатовий браслет» – генерала Аносова: «А где же любовь-то? Любовь бескорыстная, самоотверженная, не ждущая награды? Та, про которую сказано, «сильна как смерть»? Понимаешь, такая любовь, для которой совершить любой подвиг, отдать жизнь, пойти на мучение – вовсе не труд, а одна радость...Но ты пойми, о какой любви я говорю. Любовь не должна быть трагедией. Величайшей тайной в мире! Никакие жизненные удобства, расчеты и компромиссы не должны ее касаться».

3. Підсумки. Питання й завдання, що узагальнюють вивчення нового матеріалу.

– Визначте головну тему в оповіданні?

– Чим збагатило вас читання твору?

– Який висновок можна зробити для себе?

– Від чого застерігає О. Купрін читачів своїм твором?

– Які епізоди вам особливо сподобалися?

– Які слова в творі несуть найважливіше смислове навантаження?

– На які думки про життя людини, про людські взаємини навертає оповідання О. Купріна?

Заключне слово.

Викладач світової літератури. «Гранатовий браслет» – прославляння великого людського почуття, що витримує всі випробування, всі перешкоди, тріумфує над бідністю, наклепом, безнадійністю, презирством людей.

Це глибока драма ненагородженої любові.

Автор поетизує почуття жертовної альтруїстичної любові, поставивши любов героя вище смерті. Письменник застерігає: любов може погубити людину, якщо стає єдиним сенсом життя. Купрін показує, якою тендітною є справжня любов. Її потрібно берегти й охороняти. Недарма в народі говорять: «з любов'ю не жартують».

Оповідання оспівує не тільки любов, але й ратує за людяність в особистих і суспільних стосунках. Письменник дає зрозуміти, що не може бути ніякого виправдання прагненню одних людей піднятися над іншими, вершити їхню долю, якщо це стосується сфери інтимних почуттів.

Викладач української літератури. Прочитавши новелу Г. Тютюнника «Зав’язь» ми стали свідками зародження найніжнішого почуття, яке письменник порівнює з чудом пробудження зав’язі на гілочках на початку весни. «Зав’язь» – це зразок глибоко психологічної прози, написаної з вражаючою щирістю кожного слова, кожного образу. Формування душі, моральних цінностей, усвідомлення високого сенсу почуття любові, вміння берегти, ось про що ця новела.
4. Домашнє завдання.

Підготуватися до семінарського заняття за поданим планом.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема. Позакласне читання
Методи та прийоми: розповідь, фронтальна бесіда, робота з підручником, виконання практичних завдань, випереджувальні завдання

Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти
Розділ ІІІ. Застосування технології формування критичного мислення учнів на уроках історії: методи та прийоми

Тема. Аналіз творчості Б.І. Антонича
Методи та прийоми: розповідь, евристична бесіда, робота з підручником, виконання практичних завдань, випереджувальні завдання, робота...

Методи та прийоми створення ситуації успіху в початковій школі
Переживаючи ситуацію успіху, учень набуває почуття власної гідності, успіх приводить його до усвідомлення власної компетентності

Ярослав Стельмах "Синій автомобіль"
Методи, прийоми та форми роботи: мультимедійні презентації, тестування, колективна, індивідуальна, групова робота, евристична бесіда,...

Тема. Гі де Мопассан. Роман «Любий друг». Показ системи життєвих цінностей
Методи та прийоми: розповідь, евристична бесіда, робота з підручником, виконання практичних завдань, випереджувальні завдання, робота...

Урок-занурення у твір з елементами дослідницької діяльності. Компетентності:...
«Іван Котляревський «Енеїда». Історія написання, джерела твору, основні сюжетні лінії, композиційні особливості, жанр»

Лекція професора О. Кохановської: «Об’єкти цивільних прав»
Лекція професора Н. Оніщенко: «Правова система як об’єкт пізнання загальнотеоретичної юриспруденції»

Перший курс (групи да) Лідери: Панченко М. М. (Фізика) Стусь О. В. (Дискретна математика)
Петренко А.І. (Чисельні методи. Розв'язання нелінійних та диференційних рівнянь) Петренко А.І. (Чисельні методи)

Двнз «криворізький національний університет» криворізький педагогічний інститут «погоджено»
Загальна педагогіка та історія педагогіки” розроблено відповідно до паспорта спеціальності, що досліджує мету, зміст, методи, засоби,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка