Капінус Наталія Олександрівна
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО УРОКУ 2015-2016 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ШКОЛА І СТУПЕНЯ Капінус Наталія Олександрівна, завідувач відділу початкової освіти ДоноблІППО Міністерство освіти і науки України визначило порядок організації Першого уроку в 2015-2016 навчальному році (Лист МОН України від 24.07.2015 № 1/9-354 «Про тематику першого уроку в 2015-2016 н.р.»). Загальноосвітнім навчальним закладам рекомендовано розпочати 2015-2016 навчальний рік Першим уроком, тематика якого відповідає принципам затвердженої МОН України Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (Наказ МОН України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах»).Конкретну тему Першого уроку навчальні заклади мають визначити самостійно. Становлення громадянської свідомості починається у молодшому шкільному віці, коли досвід дитини тісно пов’язаний з усім новим, яскравим. Дитина відчуває в собі любов до своєї сім’ї, школи, місця, де живе. Незабутні враження дитинства залишаються на все життя. Вони створюють міцний ґрунт для глибоких, усвідомлених, патріотичних почуттів, які зміцнюються і поглиблюються в міру того, як дитина росте. Тому, перший урок має стати яскравим інтерактивним дійством, під час якого молодші школярі мають переконатися, що найкраща земля та, де вони народилися, пішли до школи, де мешкає родина, друзі. Перший урок нового навчального року має стати поштовхом до подальшої цікавої роботи по вивченню минулого та сьогодення рідного краю, України в цілому. Тому рекомендуємо провести урок у нестандартній формі: усний журнал, урок-подорож, урок-екскурсія, урок-змагання або вікторина, бліц-турнір, ток-шоу тощо. Найважливіше, щоб учні під час уроку не були спостерігачами, а стали активними учасниками захоплюючої пізнавальної діяльності. У процесі організації роботи з першокласниками рекомендуємо надати перевагу ігровим формам роботи, діалогічному способу спілкування, виконанню практичних дій. У першому класі можна провести цей урок спільно з батьками як яскраве й цікаве Свято народження класу.З метою створення сприятливого емоційного мікроклімату в класі та з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності першокласників доцільно організувати проведення ігор, поетичної сторінки, роботи над прислів’ями й загадками, хвилинок музичного та образотворчого мистецтва. Структура та план проведення уроку – це творчий доробок кожного учителя. Необхідно запропонувати учням розвивальні завдання, дискусійні запитання, практичну роботу, стимулювати цікаву активну пізнавальну діяльність школярів. Метою даного уроку є:
Особливості проведення уроку: урок може бути розроблений з використанням інтерактивних технологій, мультимедійної презентації, фотосюжетів, мультфільмів, відеороликів, театралізації, ігрових, святкових моментів, із забезпеченням оптимальної рухової активності, проведений у нестандартній формі. Під час оформлення класної кімнати до уроку потрібно використати карти України, зразки державної та народної символіки, вишитий рушник, портрети видатних людей рідного краю, світлини пам’ятних місць рідного краю; підготувати дидактичні матеріали для роботи у парах та групах тощо. На уроці варто пропонувати учням цікаві завдання, які сприяють розвитку мислення школярів, спонукають їх розмірковувати: кросворди, розшифровки, розсипанки, ребуси, шаради, незакінчені речення (див. додатки). Під час підготовки та проведення Першого уроку слід враховувати як індивідуальні, так і вікові особливості учнів. Результатом Першого уроку має бути наступне включення молодших школярів у роботу над проектами, проведення акцій, конкурсів малюнків та поробок, читців-декламаторів, знавців рідного краю. Представлені матеріали допоможуть учителеві не лише при підготовці Першого уроку, а й організації позакласної роботи для учнів початкових класів. Додатки Герб Наш герб – тризуб, це воля, слава й сила; наш герб – тризуб. Недоля нас косила, та ми зросли, ми є, ми завжди будем, добро і пісню несемо ми людям. Наталка Поклад *** Прапор Прапор – це державний символ, він є в кожної держави; це для всіх – ознака сили, це для всіх – ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм: синє – небо, жовте – жито; прапор свій оберігаєм, він святиня, знають діти. Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині, ми навіки вже – з народом, українським, в Україні. Наталка Поклад *** Клятва Мова кожного народу Неповторна і – своя, В ній громлять громи в негоду, В тиші трелі солов'я. На своїй природній мові І потоки гомонять, Зелен-клени у діброві По-кленовому шумлять Солов’їну, барвінкову, Колосисту – на віки – Українську рідну мову В дар мені дали батьки. Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас – Бо ж єдина – так, як мати, Мова кожного із нас. В. Лучук *** Рідна мова Мово рідна! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, - Гей, яка ж прекрасна ти! Іван Багряний *** Українська мова Українська мова – Мова особлива: Майже кожне слово В ній подібне співу! Звуки дарувала Їй сама природа, Щоб не сумувалось Нашому народу. І дзижчить завзято В ній весела бджілка, І невтомний дятел Стукотить об гілку ... В шелесті діброви, В різноспіві з хащі Чутно: «Рідна мова – Від усіх найкраща!» Нашу мову, діти, Будемо ж вивчати, Будемо любити, Будем добре знати! Людмила Коваль *** Мово наша дзвінка, кришталева, Мудра, стигла, солодка зернина. Якщо є ти – то житиме вічно Колисковий наш край – Україна. Вадим Кленц *** Закінчити речення: Любити рідну мову – це значить ... *** Гра «Завершення фрази»: Я знаю, що наша Батьківщина називається ... Я знаю, що столиця нашої Батьківщини ... Я знаю, що в Україні є міста ... і т. д. *** Доповнити вірш: Красивий, щедрий рідний край І мова наша – солов’їна. Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься ... Україна. *** Гра «Чарівний клубок» Учні разом з учителем стають у коло. У руках учителя – чарівний клубок, який діти передають по колу й висловлюють добрі побажання (або компліменти) сусідові. Клубок при цьому розмотується, мотузок утворює коло. Коли клубок знову опиниться вруках учителя, діти беруться за руки й натягують мотузок. Учитель пропонує уявити дітям, що коло – це клас, і в ньому кожен має рівні з усіма права й обов’язки, кожен усвідомлює власну гідність і поважає іншого. Якщо хтось вийде за межі кола, воно розірветься й перестане існувати. Потрібно вчитися відчувати один одного, щоб стати дружними. *** Здрастуй, школо! Здрастуй, школо! Здрастуй школо! Сяють усмішки навколо, Першовересень строкатий Всіх дітей вітає з святом. День і справді незвичайний – Розпочався рік навчальний! Принесе він знань багато Першокласникам-малятам. Поведе їх непомітно Крок за кроком до освіти – Скарбу, що найбільший в світі! Успіху вам, любі діти! Людмила Коваль *** Гра «Загадки мудрого портфелика»
*** Розсипанка Із слів складіть назви творів Т.Г. Шевченка.:
*** Вправа «Незакінчене речення».
*** Інсценізація «Яка стежка найкраща?» Вчитель: Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща? Діти: 1. – До магазину, – там є цукерки. 2. – Ні, до школи, – там є діти. 3. – Ні, до річки, – там можна купатись. 4. – Ні, в садок, – там повно яблук та груш. 5. – Ні, у поле, – там простір широкий. Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором) «Яка стежка найкраща?» Вчитель: Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла: Мати: – Додому, діти! До рідного дому! *** Тематична павутинка «Рідний край»  ***Гра «Продовж речення»: Батьківщина – це наша колиска. Батьківщина – це ... (хліб і сіль). Батьківщина – це ... (батько й мати). Батьківщина – це ... (поріг рідної хати). *** Фізкультхвилинка УКРАЇНА, (діти розводять руки) РІДНИЙ КРАЙ, ( піднімають руки вгору ) ПОЛЕ, РІЧКА, ( повороти тулуба вправо-вліво ) СИНІЙ ГАЙ. (пританцьовують) ЛЮБО СТЕЖКОЮ ІТИ ( ходьба на місці ) ТУТ ЖИВЕМО Я І ТИ! ( беруться за руки ). Джерела
ШКОЛА ІІ-ІІІ СТУПЕНІВ Рибалка Людмила Дмитрівна, методист відділу суспільних дисциплін Донецького облІППО Байдаченко Тетяна Сергіївна, завідувач відділу української мови та літератури ДоноблІППО Головіна Олена Іванівна, методист відділу української мови та літератури ДоноблІППО У 2015 році відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про тематику Першого уроку в 2015/2016 навчальному році» від 24.07.2015 № 1/9-354 навчальні заклади визначають тему Першого уроку самостійно. При обранні теми, підготовці та проведенні Першого уроку рекомендовано звернути увагу на історію українського державотворення, історію державних символів України. Метою навчально-виховної діяльності під час Першого уроку має бути утвердження в свідомості і почуттях учнів патріотичних цінностей, переконань і поваги до історичного минулого України; сприяння набуттю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, життєдіяльності громадянського суспільства. Під час проведення Першого уроку слід дотримуватися принципів патріотичного виховання, які визначені в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді наступним чином:
Глибоке та усвідомлене сприйняття теми забезпечить відповідне оформлення класної кімнати (залу). Зокрема, рекомендуємо використовувати зображення державної символіки України – Прапор, Герб, Гімн; географічні карти України; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців та відомих людей рідного краю; тексти художніх творів патріотичного спрямування; світлини пам’ятних місць рідного краю; афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо. Звертаємо увагу на історичні події та особистості, які доречно обговорювати під час Першого уроку. При їх відборі були враховані наступні аспекти:
Тому рекомендуємо звернути увагу на:
Говорячи про діяльність князя Володимира Великого, слід акцентувати увагу учнів на карбування ним т.зв. «златників» та «срібляників», тобто золотих та срібних монет, що мали на зворотному боці зображення тризубу. Сьогодні тризуб є малим Державним Гербом України, що підкреслює тяглість державотворчих процесів на її території від часів Київської Русі.
У липні 2015 року виповнилося 25 років прийняття Декларації про державний суверенітет України (25.07.1990). Прийняття Декларації відбулося з ініціативи Народної Ради – групи депутатів Верховної Ради Української РСР. яка знаходилася в опозиції до комуністичної більшості. Тому ця подія яскраво доводить, що крім зовнішніх чинників (поразка соціалістичного табору в «холодній війні», погіршення соціально-економічної ситуації в СРСР та ін.) велику ролі у здобутті Україною незалежності відігравали внутрішні чинники, зокрема активізація українського національно-демократичного руху. Логічним продовженням обговорення питання «Україна на шляху незалежності» під час Першого уроку стане розповідь про події серпня 1991 року, прийняття Акту проголошення незалежності України (24.08.1991). Обговорюючи історію державних символів України, учитель або учень, який отримав випереджальне завдання, можуть розповісти про такий історичний факт: 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла до сесійної зали Верховної Ради синьо-жовтий український прапор,освячений священиком Української автокефальної православної церкви Петром Бойком. Нині цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається у музеї Верховної Ради. Слід підкреслити роль в подіях початку 90-х рр. ХХ ст. мешканців Донецької області – учасників громадських організацій національно-демократичного спрямування (Донецьке обласне відділення Товариства української мови ім.Т.Г. Шевченка, молодіжне об’єднання «Донецьке історико-етнографічне товариство «Курінь»» та ін.), шахтарського страйкового руху. Зокрема, можна акцентувати увагу учнів на факті: в серпні 1991 року гірники Донецької області були рішуче настроєні проти спроби державного перевороту в Радянському Союзі. Дізнавшись про створення Державного комітету з надзвичайного стану, шахтарі Донеччини відправили до Голови Верховної Ради України Л. Кравчука делегацію з попередженням про страйк (20.08.1991).
Рекомендуємо під час Першого уроку використовувати такі факти, що доводять активну участь жителів УРСР у протидії силам агресії:
Розкриваючи історію українського народу через історію однієї людини, можна звернутися до особистості генерала Кузьми Дерев’янка, який «поставив крапку» у Другій світовій війні, підписуючи Акт про капітуляцію Японії на борту лінкора «Міссурі» 2 вересня 1945 року. Рекомендуємо розпочати підготовку до Першого уроку з оформлення тематичних виставок художніх творів, історичних документів, експозицій архівних фотодокументів у бібліотеках та класних кімнатах навчальних закладів; організації оглядів – презентацій учнівських творів, рефератів, пошуково-дослідницьких робіт, присвячених історії українського державотворення. Доречно 1 вересня 2015 року організувати покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків, що асоціюються з процесами українського державотворення. Реалізуючи поставлені цілі, під час Першого уроку вчителі можуть вдаватися до наступних різноманітних методів і форм навчання:
Звернення до подій минулого та сьогодення буде доцільним завдяки використанню літературної спадщини українських письменників: Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, В. Сосюри, О. Гончара, О. Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, В. Стуса та інших письменників. Зокрема заслуговують на увагу поезії Ліни Костенко: для основної школи – «Усе моє, все зветься Україна», для старшої – «Прости мені, мій змучений народе», «Подаруй мені, доле, у вікнах березу», «Ще димлять під попелом багаття» тощо. Ефективним вважаємо аналіз творів образотворчого мистецтва відомих майстрів (наприклад, Т. Шевченко, І. Проців). Так, широке поле для дискусії дає картина Романа Бончука, на якій зображені історичні постаті, що впродовж поколінь творили українську історію та виборювали її незалежність (http://ivano-frankivsk.uol.ua/tags/17458/ukrayini/ ). Серед інших форм та методів роботи, на нашу думку, заслуговують на увагу наступні:
Важливо пам’ятати, що для ефективного проведення Першого уроку важливим є особистий приклад учителя, його погляди та практичні дії, відвертість, емоційність, оптимізм та активна патріотична позиція. Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, використання жовто-блакитних кольорів, національного вбрання, що підкреслить єдність української нації. З метою створення умов для популяризації героїчного минулого й сучасного українського народу рекомендовано залучити до підготовки та проведення Першого уроку учасників Революції Гідності, бійців АТО та членів їх сімей, волонтерів. Також доречним є запросити до участі в Першому уроці діячів сучасної культури, науки, мистецтва, спорту, які виявляють активну громадську позицію. Список рекомендованої літератури
|
поділитися в соціальних мережах
Схожі:
Підготували учитель світової літератури Баранова Тетяна Олександрівна та вчитель інформатики Мусієнко Наталія Миколаївна Ватутінської... | Теоретичні І методичні засади підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до здоров’язбережувальної діяльності | ||
Барна Наталія Віталіївна. Сучасні імідж-технології у вимірах естетичного аналізу.: дис канд наук: 09. 00. 08 Східноукраїнський національний... | Кочура Наталія Миколаївна. Культурно-естетична домінанта національного світогляду та її ідеологічна значущість: дис канд наук: 09.... | ||
Організація управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації | Гудзь Надія Олександрівна – викладач вищої категорії, керівник гуртка «Юний філософ» | ||
Гришкова Раїса Олександрівна. Педагогічні засади формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей... | «Перший письменник третього тисячоліття» Милорад Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму | ||
Автор: Чулкова Наталія Михайлівна вчитель географії, вища кваліфікаційна категорія, стаж 24 роки | Маргінальні групи в структурі організованої злочинності: кримінологічне дослідження |
