Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Лекція «Кирило І Мефодій просвітителі, творці мови»

Лекція «Кирило І Мефодій просвітителі, творці мови»





Година спілкування «Слово про мову». 5-6 клас

(до Дня української писемності та мови - 9 листопада)

Мета: збагатити знання учнів про виникнення мови, дати інформацію про діяльність просвітителів Кирила і Мефодія, виховувати повагу до мови, розвивати почуття відповідальності за збереження рідної мови, удосконалювати навички культурного володіння мовою; дати можливість сказати учням своє слово про мову.

Година спілкування проводиться в бібліотеці, де підготована виставка словників, довідкової літератури з мовознавства та плакатами із висловлюваннями про мову:

« Мова – це глибина тисячоліть» М. Шумило

« Істинна любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. Людина,байдужа до рідної мови - дикун». К. Паустовський

«Дивуємося дорогоцінності мови нашої: в неї що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла» М. Гоголь

«Мова - це канва, по якій народ вишиває узори свого життя». П.Панч

«Без слова рідного земля, як без батьків дитина». П.Загребельний

1.Вступне слово учителя

Сьогодні ми невипадково прийшли в бібліотеку - особливе місце у школі, де зберігається вся мудрість нашого народу, всі знання, здобуті нашими предками, все те, що вони створили, зберегли і передали нам.

Незримо присутні тут ті, хто в минулому, часто порушуючи заборони, наражаючись на невдоволення влади, можливі переслідування і суворі покарання, слово до слова, рядок до рядка берегли нашу мову – душу нашого народу. Саме завдяки їм ми не розпорошилися у світі між іншими народами і мовами, а залишились народом – українцями і маємо свою мову.

Кого з українських поетів і письменників ви можете назвати?

Як вони ставились до мови? (коментар висловлювань про мову)

2. Лекція « Кирило і Мефодій – просвітителі, творці мови»

9 листопада відзначається День української писемності і мови, тому сьогодні і поговоримо про те, без чого ми вже, мабуть, і не уявляємо свого життя.

З історії ви знаєте, що письмо виникло спочатку у Візантії. Це було величезне досягнення, і володіли ним священики.

У 862 році великоморавський князь Ростислав і його небіж Святополк надіслали до Константинополя послів із проханням доручити достойним особам проповідувати нову віру (християнство) на території його держави, він просив прислати вчених, які б знали слов’янську мову.

Брати Кирило і Мефодій за походженням були напівгреками ( мати – гречанка), напівслов’янами ( батько – болгарин). Жили в м. Солуни. Кирило навчався в Константинополі, вивчав історію, філософію, астрономію, риторику, музику, математику, добре знав грецьку, латинську, слов’янську, староєврейську, арабську мови. Саме Кирило був визнаний ідеальним кандидатом на цю місію. З ним поїхав і брат Мефодій.

Прибувши до Моравії, Кирило і Мефодій розпочали активну діяльність: перекладали книги слов’янською мовою, вчили учнів, створили цілу літературну школу.

На початку 869 р. здоров’я Кирила погіршилося, далися взнаки роки напруженої праці по створенню алфавіту, перекладу книжок, численні поїздки. 14 лютого 869 року Кирило помер. На 16 років пережив брата Мефодій, він помер у 885 році.

Справу братів продовжили учні, а основним і найдорожчим набутком і спадком перших просвітителів Кирила і Мефодія залишилася нам кирилиця, алфавіт. Він складався із 43 букв, в основі лежав грецький алфавіт. Для звуків спільних у грецькій і слов’янській мовах використали грецькі букви, а для звуків, притаманних лише слов’янській мові, було створено 19 знаків (букв) простої форми, що відповідали графічному стилю алфавіту. Була одна вада алфавіту: в ньому було шість грецьких букв зайвих для передачі звуків слов’янської мови.

У X столітті паралельно існував інший алфавіт-глаголиця, в ньому було на три букви менше, ніж в кирилиці. Алфавіти разюче відрізнялися один від одного: глаголиця була дуже складною – букви нагадували якісь химерні закрутки, петлі та інші складні фігури. Існує гіпотеза (наукове припущення), що глаголицю створили учні Кирила і Мефодія, або й сам Кирило, але на основі кирилиці.

Довгим і складним був шлях, який пройшла наша мова, щоб врешті стати такою, якою є зараз. Про це ми будемо ще говорити на уроках мови, літератури, історії. Та, я думаю, що і те, що ми знаємо дозволяє нам гордитися нашою мовою, бо вона справді особлива, надзвичайно красива і багата. А хто ж може краще складати про неї, як не поет ?

3. «Поетична сторінка»

(Учні розказують вірші про мову)

1. Мова, наша мова, -

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова, -

Літ минулих повість,

Сива наша совість.

Мрійнику – жар – птиця,

Грішнику – спокута,

Спраглому – криниця,

А для мене, мово,

Ти, мов синє море,

У якому тоне і печаль, і горе.

Мово,наша мово, -

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

Нею марять зими,

Нею кличе літо.

В ній криваві рими

Й сльози “Заповіту”.

Я без тебе, мово, -

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову

Слово незабутнє.
2.Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Забувають діти мову матерів,

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Стогне від розпуки зранена земля,

Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не чини ніколи Батьківщині зради!

Не ламай у лузі гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш позабути запах рути - м’яти,

Але мову рідну мусиш пам’ятати!

Можеш не впізнати голосу діброви,

Тільки не зрікайся маминої мови.
4. Ігрові завдання на перевірку навичок володіння мовою:

Перекладачі

Російська мова Українська мова

Зонтик - парасолька

форточка - кватирка

галстук - краватка

чулки - панчохи

пуговица - ґудзик

хворост - хмиз

пешком - пішки

скоро - незабаром

радуга - веселка

вместе - разом

гвоздь - цвях

палатка - намет

утюг - праска

чемодан - валіза

младенець - немовля

Впізнай слово

  1. Мати батька або матері. (бабуся)

  2. Український щипковий музичний інструмент овальної форми. (бандура)

  3. Народна обрядова хорова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай. (веснянка)

  4. Головний чоловічий убір з широкими полями. (бриль)

  5. Прикраса з перлів, коралів, яку жінки, дівчата носять на шиї. (намисто)

  6. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було. (байка)

  7. Дерево або кущ з гнучким гіллям, продовгуватими вузькими листочками, зібраними в сережки квітками. (верба)

  8. Чоловік стосовно своїх дітей. (батько)

  9. Квіти, листя, гілки, сплетені в коло, якими прикрашають голову. (вінок)

  10. Старовинна обрядова новорічна пісня, що виконується 31грудня та 1січня за старим стилем. (щедрівка)

5. «З гумором про серйозне»

Послухайте гумореску і скажіть, що в ній висміюється.

«Кухлик»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці,

Має гроші – не мина

Жодної крамниці

Попросив він: - Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: - Что? Чего?

Я не понимаю.

-Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

-Да какой же кухлик здесь,

Если это кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

- На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

У мене єсть свій язик,

Ни к чему мне мова.

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика,

І не знає мови.

(Відповіді учнів)

Так висміюється байдуже ставлення до мови. Про багатьох українців, на жаль, сьогодні можна сказати, що вони мають язика й не знають мови. А тепер перевіримо, як ви «володієте мовою».

6. Конкурс скоромовок

1. Гляньте: гуля он яка у гультяки гусака!

Гуска гнівається: “Горе! Гулі гояться не скоро…

Га- га – гарний, хоч куди!

Го - го - годі, геть іди!
2. Чубатий качур кряче качці:

«Ти чудо бачила чи ні?

До річки човен мчав на тачці,

По річці- тачка на човні».
3. Бубніла діду баба:

«Ой не дмухай на кульбабу,

Бо з кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.
4. Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

«Так, як ти, не вмію я,

Ти не вмієш так, як я».

5. Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток коло квіток.

Квочка каже: «Квок, квок,

Ось золотий кілок».
6. Ішов хлопець із ярмарку

По колоді через воду,

Тільки став на колоду –

Бовть у воду.

Викис, вимок, виліз, висох.

Став на колоду –

Та знову бовть у воду.
7. Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом буйним чубом.

Дуб вкусив за чуба бука,

Буде букові наука.
8. Гуска грає на гітарі

Белькотить гусак гагарі

Горобець гукає грака

Ґава гатить гопака.

7. Спецзавдання для мудрих

У вас на столах картки, на яких записані частини прислів’їв – відновіть їх.

Не соромно мовчати – як нічого сказати.

Менше говори – більше почуєш.

Не завжди кажи те, що знаєш – але завжди знай, що кажеш.

Спершу слово зваж – а потім скаж.

Мудрий – з півслова розуміє.

Слів не розкидаєш – добру славу маєш.

Вмієш сказати – вмій і змовчати.

Мовчання – теж відповідь

Слово-срібло – мовчання-золото.

8. Заключне слово учителя

«Століттями мова народу була тією повноводною рікою, - писав В.Сухомлинський, - яку ми називаємо поезією. Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі».

Мова - то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Мова – краса спілкування,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє.

Мова – то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза, джерело,

Мова – це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни –

Мову, як матір, любіть.
На всі багатства і приливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови – це вже не народ.

Без мови всі б ми сиротами стали.

Ідуть гріхи за нами і борги.

Від них зректися – не шукаймо броду

Шануймо мову над усі Боги,

Якщо ми хочемо зватися народом.

9. «Слово про мову» - завдання для поетів-початківців

Підберіть рими до слів: «мова» - (основа), «знай» - (дбай). Давайте спробуємо разом скласти невеликий вірш про мову.
Українська рідна мова –

Нашого життя основа.

Рідну мову вчи і знай,

Про своє майбутнє дбай.

або

Мова народу – не тільки слова,

Вона його історія жива.

Те, що предки зробили, бережи і шануй,

І дорогу в майбутнє спробуй сам побудуй.
Ми непогано попрацювали, сказали своє слово про мову. Сподіваюся, що будете уважніші до свого і чужого мовлення. Дуже прикро спостерігати те, що нерідко відбувається з нашою мовою, прикро, коли говорять і пишуть з помилками, коли не знають що і навіщо говорять, коли ображають словом людину, принижуючи при цьому і себе, коли плюндрується, нівечиться і нищиться дорогоцінний наш скарб – мова. Прикро, але доводиться визнати, що до 2-х років людина вчиться говорити, а потім все життя вчиться мовчати. Ще стародавній філософ Епіктет говорив, що треба слухати вдвічі більше, ніж говорити. Його питали: - Чому? – Він казав: - Недарма Бог дав один язик і два вуха. – Насправді гарний співрозмовник не той, хто багато і безперестанку говорить, а той , хто вміє слухати і доречно відповідати. Варто згадати народну мудрість: Слово – срібло, а мовчання – золото.

Ми, українці, особливий народ, і про серйозне можемо говорити з гумором. Іще одна гумореска П.Глазового. Спробуйте відгадати, як називається.

Збирається мій знайомий

В далеку мандрівку.

Придбав собі в Туреччину

На тиждень путівку.

Костюм купив елегантний,

Вчить турецьку мову.

Уже знає, як звуть турки

Свиню і корову,

Як спитати по-турецьки,

Почім у них шуби,

Де купити мило й пасту,

Яка чистить зуби.

Голова тріщить у нього

Від отих уроків…

Він, до речі, в Україні

Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн,

Аж дверима гурка,

Хоча мову українську

Знає гірше турка.

(Гумореска називається «Турок»). Тож давайте не будемо такими, як оцей землячок.
Хто любить, той легко вчить

Якщо з українською мовою

В тебе , друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все як пишеться, так вимовляється, -

Все як пісня у ній звучить.

І журлива вона і піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова бринить душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Непутящим бува дитя!

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма наукової учнівської конференції
Кирило І мефодій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки

Конспект уроку на тему: «кирило-мефодієвське братство»
Кирило-Мефодієвського братства, визначити його програмні цілі, значення його діяльності, як першої політичної організації в Україні;...

Лекція професора О. Кохановської: «Об’єкти цивільних прав»
Лекція професора Н. Оніщенко: «Правова система як об’єкт пізнання загальнотеоретичної юриспруденції»

«творці хімії з україни» Вернадський Володимир Іванович (1863-1945)
Творець науки біогеохімії, засновник вітчизняної школи геохіміків, основоположник учення про біосферу та ноосферу, історик науки,...

Урок-гра з української мови, 10 кл. Тема : „Частини мови диво барвінкове (Система частин мови)
Мета: Повторити та систематизувати знання учнів про систему частин мови, про ознаки, за якими виділяються І характеризуються кожна...

Урок-гра з української мови, 10 кл. Тема : „Частини мови диво барвінкове (Система частин мови)
Мета: Повторити та систематизувати знання учнів про систему частин мови, про ознаки, за якими виділяються І характеризуються кожна...

Лекція для практичних психологів І соціальних педагогів на тему: «Казка в роботі»

На допомогу молодим викладачам
Лекція професора І. Марочкіна: «Судова влада як основний суб’єкт судового права»

Лекція на 7 семестр) (кафедра аемс)
Приск курсу заочної форми навчання нні ект окр «Бакалавр» з напрямів підготовки

Лекція №1 Тема: Вступ
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка