Пошук по сайту

Філософія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Дипломна робота на тему: “Особливості страхів І тривожності в підлітковому віці”

Дипломна робота на тему: “Особливості страхів І тривожності в підлітковому віці”








Дипломна робота

на тему: “Особливості страхів і тривожності в підлітковому віці”

ПЛАН

ВСТУП 3-6

Розділ 1. Особливості страхів і тривожності в підлітковому віці 6-37

    1. Психофізіологічні аспекти страху 6-20

    2. Класифікація страхів та їх маски 20-31

    3. Особливості підліткових страхів і тривожності 31-36

Розділ 2. Емпіричні дослідження страхів і тривожності в

підлітковому віці 37-55

2.1 Методи та процедури дослідження страхів і тривожності 37-42

2.2 Аналіз результатів дослідження страхів та тривожності 42-49

2.3 Корекція страхів і тривожності 49-55

ВИСНОВКИ 56-59

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 60-62


ДОДАТКИ 63-71
ВСТУП

Проблема тривожності є однією з найбільш актуальних проблем у сучасній психології. Серед негативних переживань людини тривожність займає особливе місце, часто вона приводить до зниження працездатності, продуктивної діяльності, до труднощів у спілкуванні. Людина з підвищеною тривожністю згодом може зштовхнутися з різними соматичними захворюваннями. Розібратися у феномені тривоги, а також у причинах її виникнення досить складно. У стані тривоги ми, як правило, переживаємо не одну емоцію, а деяку комбінацію різних емоцій, кожна з який впливає на наші соціальні взаємини, на наш соматичний стан, на сприйняття, мислення, поведінку. При цьому варто враховувати, що стан тривоги в різних людей може викликатися різними емоціями. Ключовою емоцією в суб’єктивному переживанні тривоги є страх.

Варто розрізняти тривогу як стан і тривожність як властивість особистості. Тривога - реакція на небезпеку, що погрожує, реальну чи уявлювану, емоційний стан дифузійного безоб’єктного страху, що характеризується невизначеним відчуттям небезпеки (на відміну від страху, що являє собою реакцію на цілком визначену небезпеку). Тривожність - індивідуальна психологічна особливість, яка характеризується підвищеною схильністю відчувати занепокоєння в різних життєвих ситуаціях, у тому числі і тих.

Поряд із спробами прийти до погодженого визначення для опису стану тривоги, дослідники намагаються виявити, у чому криються щирі причини виникнення цього стану. Серед можливих причин називаються і фізіологічні особливості (особливості нервової системи - підвищена чутливість чи сенситивність), і індивідуальні особливості, і взаємини з однолітками і з батьками, і проблеми в школі і багато чого іншого. Багато фахівців сходяться на думці, що серед причин, що викликають дитячу тривожність, на першому місці - неправильне виховання і несприятливі відносини дитини з батьками, особливо з матір’ю.

Тривожність може породжуватися як реальним неблагополуччям особистості в найбільш значимих областях діяльності і спілкуванні, так і існувати всупереч об’єктивного благополучного положення, будучи наслідком визначених особистісних конфліктів, порушень у розвитку самооцінки.

Тривожність як властивість особистості багато в чому обумовлює поведінка суб’єкта. Визначений рівень тривожності - природна й обов’язкова особливість активної діяльної особистості. У кожної людини існує свій оптимальний чи бажаний рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю й самовиховання. Однак, підвищений рівень тривожності є суб’єктивним проявом неблагополуччя особистості.

Тривожність впливає і на самооцінку дитини. Підвищений рівень тривожності в дитини може свідчити про його недостатню емоційну пристосованість до тих чи інших соціальних ситуацій. Це породжує загальну установку на непевність у собі.

Важливе місце в сучасній психології займає вивчення гендерних аспектів тривожної поведінки. Замічено, що інтенсивність переживання тривоги, рівень тривожності в хлопчиків і дівчаток різні. Особливо гостра проблема тривожності є для дітей підліткового віку. У силу ряду вікових особливостей підлітковий вік часто називають "віком тривог". Підлітки тривожаться з приводу своєї зовнішності, із приводу проблем у школі, взаємин із батьками, вчителями, однолітками. І нерозуміння з боку дорослих тільки підсилює неприємні відчуття.

Таким чином, питання вивчення дитячої й підліткової тривожності займають значне місце в сучасній психології. Серед найбільш злободенних питань - виявлення причин виникнення й способів корекції тривожної поведінки. Не останнє місце займає вивчення гендерних розходжень у прояві тривожності.

Об’єкт дослідження: емоційна сфера особистості.

Предмет дослідження: особливості прояву страхів і тривожності в підлітковому віці.

Ціль дослідження: дослідити особливості прояву страхів і тривожності у хлопчиків і дівчат підліткового віку.

Задачі дослідження:

  1. зробити теоретичний аналіз фізіологічних особливостей страхів і тривожності; зробити теоретичний аналіз класифікації страхів і їх, масок;

  2. зробити теоретичний аналіз особливостей підліткових страхів і тривожності;

  3. провести емпіричні дослідження страхів і тривожності в підлітковому віці.

Припущення: в підлітковому віці соціально-обумовленні страхи зростають; дівчата більш чуттєві до соціально-обумовленних страхів ніж хлопці.

Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані шкільним психологом для корекції страхів і тривожності підлітків, для проведення тренінгів.

Методи дослідження: спостереження, бесіди, різноманітні діагностичні методики, статистичні методики кількісного та якісного аналізу.

Структура дипломної роботи: дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків, описка використаної літератури та додатків; загальна кількість сторінок 71.

1. Особливості страхів і тривожності в підлітковому віці

1.1. Психофізіологічні аспекти страху

Страх - негативний емоційний стан, що з’являється при одержанні суб’єктом інформації про реальну чи уявлювану небезпеку.

Страх виявляється в чотирьох сферах:

  • Фізіологічно обумовленому порушенні

  • У порушенні сприйняття

  • У тривожності, у недобрих передчуттях

  • У неадекватних реакціях: утеча, напад, ступор
Порушення і його прояви в поведінці.

Існує приємне й неприємне збудження. Говорячи про страх, ми будемо розглядати неприємне збудження. Протягом одного дня наш настрій міняється не один раз. Але тільки тоді, коли буквально все виходить з-під контролю, все йде інакше, чим було задумано, ми вступаємо в конфлікт із власною душею, відчуваємо страх, чи депресію або приступ агресивності, розчарування від того, що потерпіли фіаско.

Коли зароджується конфлікт, виникає протистояння між нашими надіями і нашим фактичним сприйняттям, ми починаємо відчувати сильне порушення й хвилювання. Нерідко вони породжують і страх. Завдяки порушенню й страху включається сирена тривоги, звучить «SOS», і всі системи організму, якими керує симпатична частина вегетативної нервової системи, починають працювати в аварійному режимі. У кров потрапляє заряд адреналіну, вивільняється необхідна енергія. Ми вже готові до втечі чи нападу.
Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Вплив тривожності на по­ведінку та діяльність залежить від рівня усвідомлення або не усвідомлення тривожності індивідом. За таким критерієм у психолога тривожність поді­ляють на дві категорії: відкриту та приховану. Відкрита три­вожність характеризується свідомими переживаннями і виявляється у поведінці та діяльності як стан тривоги. Людина усвідомлює свої по­чуття, але не розуміє причину їх, виникнення. Прихована тривожність не усвідомлюєть­ся. Вона може проявлятися як надмірний спокій, апатія, не­розуміння реального стану речей, заперечення неблагополуччя. Особливості реагування людини на тривожність нази­вають формами тривожності. Під формою тривожності ро­зуміють характер поєднання переживань, усвідомлення вербальних та невербальних висловлювань, особливості поведінки, спілкування та діяльності в ситуаціях, що ви­кликають тривогу.

Залежно від того, на­скільки виражена три­вожність, які механізми захисту й компенсації використо­вує індивід, у психології й по­діляють натри основні форми: гостру, регульовану та ком­пенсовану й культивовану.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Співвідношення страху й болю.

Дуже цікавим представляється питання про зв’язок емоції страху і болючих відчуттів. З одного боку, усі подразники, що викликають біль, згодом є джерелом страху (візит до стоматолога, укус собаки), але, з іншого боку, при деяких фобіях найсильніший нав’язливий страх найчастіше ніяк не зв’язаний з болючими відчуттями. З іншого боку, під час сильного емоційного порушення і при наявності досить вираженої мотивації (наприклад, під час спортивного змагання) сильні болючі відчуття можуть узагалі не супроводжуватися страхом. Подібний механізм «блокування» негативних емоцій мається й у тварин. У критичних ситуаціях страх і біль уступають заради реалізації основних інстинктів: чи самозбереження або розмноження. Слід зазначити, що в людському суспільстві крім біологічних факторів, здатних блокувати негативні емоції, існують ще і соціальні установки, що дозволяють людям переборювати страх заради «вищих» ідеалів і переконань. Цікаво, що якщо людина займає активну позицію під час впливу болючого подразника і докладає зусиль для зміни ситуації у свою користь, то він відчуває меньший страх, чим у випадку, коли він пасивно прицмає біль.

Внутрішні зміни в організмі під час страху.

Вчені давно встановили, що не тільки наша свідомість, а і все наше тіло бурхливо реагує на небезпечні ситуації. Страх може приводити до зміни частоти і сили серцевих скорочень, викликати пітливість, провокувати шлунково-кишкові розлади (нудоту, блювоту, метеоризм), впливати на діяльність дихальної системи, викликаючи почуття недостачі повітря приводить до затримки сечовипускання або навпаки, провокувати мимовільне відділення сечі. Усі ці явища відбуваються через збій у роботі вегетативної (автономної) нервової системи нашого організму. Великий внесок у вивчення автономної нервової системи уніс видатний російський вчений академік Л.Д. Ноздрачьов [28, 46]. Ця система складається з двох основних відділів - симпатичного і парасимпатического, і третього - додаткового - метасимпатичного, що забезпечує автоматичне виконання життєво-важливих функцій на рівні окремих органів без участі центральної нервової системи. Симпатичний відділ призначений для мобілізації всіх ресурсів організму в разі потреби, а парасимпатичний відділ виконує енергозберігаючу функцію, забезпечуючи ощадливість їхніх витрат.

Якщо ворог сильний, то кращою стратегією буде втеча, і припустимо, що нашому предку завдяки активної роботи симпатичного відділу вдалося втекти від тигра і забратися на дерево (до речі, у житті нерідко зустрічаються випадки, коли, рятуючись від злої собаки, звичайні нетреновані люди з ходу долають двометрові забори і піднімаються на телеграфні стовпи, а в спокійному стані це зробити не можуть). При цьому симпатичний відділ не цікавиться, якою ціною дався порятунок чи перемога - головне - досягнення корисного результату (у даному випадку - порятунок життя).

Але після того як лихо минало, настає черга парасимтического відділу, задачею якого є відновлення щедро витрачених запасів організму. Парасимпатичний відділ зменшує споживання кисню, відновлює нормальну діяльність травної системи і сприяє видаленню продуктів обміну речовин, а також - сну і відпочинку після ратних і інших праць.

Хоча людство і має багатовіковий досвід спостереження за реакціями людей, які відчувають страх і тривогу, проте перші наукові публікації по вивченню впливу страху на організм відносяться тільки до початку XX століття. У 1911 році було показано, що при спогаді про якому-небудь емоційно пофарбований ним події подих у випробуваних ставало частим і глибоким. В інших досвідах дослідники викликали в людей переляк допомогою спеціального стільця, що перекидався назад, коли випробуваний на нього сідав. При цьому відзначалося уповільнення подиху й частішання серцевого ритму. Таким чином, був показаний, що сильне і тривале відчуття страху супроводжується частішанням дихання, а раптовий переляк - його «вповільнення».

1.2. Класифікація страхів та їх маски

Страхів існує стільки, що розібратися в них, так сказати, «розкласти їх по поличках» непросто. Існує багато способів класифікувати їх по якійсь ознаці. Наприклад, їх можна розділити на групи виходячи з того, чого боїться людина, - це так звана класифікація по фабулі страху. Наприклад, відомий психіатр Карвасарский розрізняв вісім основних фабул страху [44, 11-17]:

***

3. Соціальні страхи - ґрунтуються на невпевненості особистості у власних можливостях і достоїнствах. Соціальні страхи завжди мають на увазі страх того, що сторонні можуть ні з того ні із сього відіпхнути нас, засудити, скривдити.

Соціальні страхи:

  • страх байдужості

  • страх бути знедоленим

  • страх осуду

  • страх конфліктів

  • страх приймати рішення

  • страх привселюдно виявити свої почуття, висловити думку

  • страх перед авторитарними особистостями

  • страх перед відвертістю

  • страх висувати вимоги

  • страх привселюдно розкритикувати когось


4.Фобії

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Маски страху.

Надягаючи різні маски, ми намагаємося бороти з приступами страху - гострими і не дуже. Поведінка, зумовлена тривожністю, у якій найбільш яскраво відбиваються індивідуальні особливості, спрямована на зниження переживань, називається замаскованою. Під «маскою» розуміють невідповідність зовнішнього «вигляду», поведінки та вчинків внутрішньому емоційному стану. Найчастіше зустрічаються такі «маски» тривожності, як агресивність, залежність, апатія та занурення у фантазії.

Існує сім основних масок, що прикривають наш страх:

  • покірність;

  • владність (компенсація);

  • агресивність (протест);

  • самообман;

  • втеча у віртуальні світи;

  • алкоголізм;

  • наркоманія і токсикоманія.

Деякі автори, напри­клад, В.Д.Тополянський, М.В.Струковська [41, 34] також нази­вають відкриту ворожість та підвищену працездатність од­нією з «масок» тривожності. Тривожність викликає таку реакцію психологічного захисту, як агресія, спрямова­на на інших. Один із найвідоміших способів, які часто ви­бирають тривожні діти, засно­ваний на простому судженні: «Щоб нікого не боятися, по­трібно зробити так, щоб боя­лися мене». «Маска» агресії ретельно ховає тривогу не тільки від навколишніх, а й від самої дитини, хоча в глибині душі залишається тривога, розгубленість, непевність і відсутність твердої опори .

«Втеча у хворобу» також можна розглядати як «маску» тривожності. Вона виникає у двох випадках: у першому, «маска» зустрічається тоді, коли довготривала три­вожність викликала реальне виснаження й погіршення фізичного самопочуття; у дру­гому, вона може мати харак­тер «умовного бажання зах­воріти», про що свідчить А.М.Прихожан [34, 23]. Ба­жання «втечі у хворобу» лег­ко помітити в учнів молодшо­го шкільного віку за такими ознаками: млявість, підвищен­ня температури, сонливість, скарги на здоров’я, повіль­ність тощо.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Самообман. Під цим поняттям мається на увазі цілий ряд психічних процесів, що спрямовані на те, щоб представити дійсність самим неймовірним чином, спотворити її на свій смак і переконати самого себе, що відображення світу в «кривому дзеркалі» і є правда життя. Цей обман можна віднести до розряду неправди в порятунок, порятунок самого себе. Ще з однією з форм самообману ми зіштовхуємося при фантазуванні, порожній мрійності. Те, що ми не змогли з якихось причин втілити в реальність, знаходить собі місце в наших мріях. Найчастіше ми буваємо не задоволені нашим реальним існуванням і знімаємо напругу, духовне перевантаження за рахунок втечі в прекрасний світ фантазій, прикладаючи до цього всю нашу духовну енергію. У результаті ж ми перебільшуємо значення наших фантазій і занижуємо оцінку реального світу. Небезпечно порушувати взаємини з зовнішнім світом. Люди, що зважилися на це, усе більше повертаються спиною до дійсності; вони живуть у царстві власних фантазій; а реальність зі зловтіхою у відповідь теж повертається до них своїми самими непривабливими сторонами.

Втеча у віртуальні світи. У кожного з нас є свій світ, захищений від всіх життєвий бур. Туди, втомившись, ми відправляємося, щоб відновитися. І це нормально. Коли ж те або інше хобі починає затягувати, як наркотик, ми і говоримо про маску тривожності, яка зветься втечею у віртуальні світи. Нормальне, природне життя можна назвати тільки тоді, коли людина вступає у відкритий діалог із зовнішнім світом. А втеча від самого себе означає руйнування подібного діалогу. Руйнування, тісно зв’язане зі страхом. Численні прояви масок тривоги і страху, або так звані психози, указують на наявність глибоких, неочевидних першопричин страхів. Останній бастіон, що впаде під натиском загрози, - це наше Я, або Его. Коли щось починає загрожувати людині, воно загрожує і всьому його світу. І людина охороняє свій світ від вторгнення всього руйнівного, що несе в собі страх. Найбільш розповсюдженою формою втечі у віртуальні світи стала телеманія й відеоманія, а також комп’ютерні ігри й інтернет, віртуальне спілкування. На її тлі все життя, власне існування усерйоз уже не сприймається.

1.3. Особливості підліткових страхів і тривожності

Особистість формується протягом усього життя людини, але підлітковий вік - надзвичайно важливий період у становленні світогляду підлітка, системи відносин, інтересів, захоплень і соціальної спрямованості.

Головне придбання даного періоду - поява самооцінки, що нерозривно зв’язана з почуттям самоповаги, впевненості в собі. Але «звучать» ці новотвори не самі по собі, а в контексті міжособистісних відносин, тобто кожна підростаюча людина, з одного боку, прагне зберегти свою індивідуальність, «бути собою серед інших», а, з іншого боку - бути разом з усіма, належати групі, відповідати її цінностям і нормам. Вирішити це протиріччя не дуже легко, і тут є кілька шляхів - від егоцентризму і уходу в себе, ціною втрачених контактів з однолітками і дружби з ними, до сліпого конформізму - некритичного сприйняття будь-яких групових розпоряджень, відмовлення від особистої волі і самостійності в думках і судженнях.

Потреба бути собою - це і прагнення до удосконалювання свого «я». Але це невіддільно від занепокоєння, тривоги, страху бути не собою, тобто кимось іншим, у кращому випадку - знеособленим, у гіршому - втратити самоконтроль, владу над своїми почуттями і розумом. Найчастіше страх бути не собою означає страх змінитися. Тому підлітки бояться не тільки психічного, але й фізичного каліцтва, що іноді виражається в нетерпимості до фізичних недоліків інших людей або в нав’язливих думках про власну «виродливій» фігури, некрасивих і збертаючих на себе увагу рисах особи. Страх змінитися має фізіологічну, якщо так можна сказати, підставу. Період полового дозрівання робить зрушення в діяльності організму.

***

Розділ 2. Емпіричні дослідження страхів і тривожності в підлітковому віці

2.1. Методи та процедури дослідження страхів і тривожності

Для перевірки гіпотетичного положення ми використовували діагностичний інструментарій у вигляді наступних методик:

1.Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса та Р.Даймонда. Опитувальник містить в собі 101 запитання, в яких містяться висловлювання про людину, про її спосіб життя: переживання, думки, звички, стиль поведінки, їх завжди можна співвіднести із нашим власним способом життя. Оцінювання проводиться за шкалою відповідей: "О" - це до мене не відноситься; "2" - сумніваюсь, що це можна віднести до мене; "З" - не рішаюсь віднести це до себе; "4" - це схоже на мене, але немає впевненості; "5" - це на мене схоже; "6 "- це точно по мене. Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

***

Респонденту пред’явлені два списки страхів (по 11 у кожному), на бланку. У списках респондент привласнює кожному страху ранговий номер по мірі значимості. Спочатку пред’являється набір соціальних і екзистенціональних страхів, а потім набір природних страхів, страхів, зв’язаних із заподіянням фізичного збитку і просторові страхи.

Інструкція: «Зараз Вам буде пред’явлено два списки страхів по 11 у кожному. Ваша задача - привласнити ранговий номер кожному страху по порядку значимості для Вас цього страху.

Уважно вивчите список, вибравши той страх, що для Вас найбільш страшний жахливий, помістіть його на перше місце. Потім виберіть другий по значимості страх і помістіть його слідом за першим. Потім проробіть те ж із усіма страхами, що залишилися. Найменш лякаючий вас страх залишиться останнім і займе 11 місце».

Списки страхів представлеі в Додатку 7.



2.2 Аналіз результатів дослідження страхів та тривожності

З метою вирішення основного завдання нашої дипломної роботи та перевірки гіпотетичного положення, нами було складено програму емпіричного дослідження психологічних особливостей страхів та тривожності дітей підліткового віку, які навчаються в гімназії №7.

Вибірку склали учні 9-Г класу, гімназії №7, 25 дітей.

Для перевірки гіпотетичного положення ми використовували діагностичний інструментарій у вигляді наступних методик:

1.Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса та Р.Даймонда.

2. Опитувальник FРІ

3. Методика - «Шкала три­вожності», разроблена по принципу «Шкали соціально-си­туаційної тривоги» Кондаша

4. Виявлення рівня тривоги за методикою Спілберга

5. Ранжування страхів

Проведення вказаних методик дозволило нам зафіксувати отримані результати, які були згруповані нами по кожній з методик.

Після проведення методики Кондаша результати зобразили на рис.1, а первинні дані згруповані в розрахунковій таблиці 1.1. (див. Додоток 1)

Рис.1

Середньогруповий розподіл показників за методикою Кондаша







60




50




40
30
20






10

1 2 3 4 Шкали
- дівчата
- хлопці
1 шкала - загадьна тривожність

2 шкала - шкільна тривожність

3 шкала - самооціночна тривожність

4 шкала - міжособистісна тривожність
Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Результати показали наступне: рівень адаптації у хлопчиків і дівчат майже однаковий. Рівень дезадаптації у дівчат значно вищий (108,5) ніж у хлопців (88,7). Прийняття себе у дівчат показник вищий (52,3) ніж у хлопців (45,3). Рівень неприйняття себе у хлопчиків і дівчат майже однаковий. Прийняття інших у дівчат показник вищий (28) ніж у хлопців (24). Рівень неприйняття інших у хлопчиків і дівчат майже однаковий. Емоційний комфорт у хлопців (28,7) показник вищий ніж у дівчат (24). Емоційний дискомфорт у дівчат показник по цій шкалі значно вищий (22,1) ніж у хлопців (12,2). Внутрішній контроль - показники однакові. Зошнішній контроль у дівчат показник вищий (27,6) ніж у хлопців (20,4). Домінування у дівчат показник по цій шкалі вищий (10,7) ніж у хлопців (8,2). Рівень відомості у дівчат показник по цій шкалі значно вищий (24,6) ніж у хлопців (19,2). Уход від проблем у дівчат показник вищий (20,7) ніж у хлопців (17,3).

Отже, можна зробити висновок, що у хлопців показники вищі по таким шкалам: емоційний комфорт, а у дівчат показники вищі по таким шкалам: дезадаптація, прийняття себе, прийняття інших, емоційний дискомфорт, зошнішній контроль, домінування, відомість, уход від проблем.

Після проведення методики Спілберга результати зобразимо на рис.4, а первинні дані згрупуємо в розрахунковій таблиці 1.4. (див.Додаток 4).

Рис.4

Середньогруповий розподіл показників за методикою Спілберга





60
50




40
30
20


10

1 2 Шкали
- дівчата
- хлопці
1 шкала - особистістна тривожність

2 шкала - ситуативна тривожність
Отже, як ми бачимо з гістограми, особистісна тривожність у дівчат (46,54) значно вища ніж у хлопців (39,75). Ситуативна тривожність значно не відрізняється: у дівчат (41,46), а у хлопців (37,8).

Після проведення ранжування страхів первинні дані згрупуємо в таблицях 1.5 та 1.6. (див. Додатки 5, 6)

Ранжування страхів.

Респонденту пред’явлені два списки страхів (по 11 у кожному), на бланку. У списках респондент привласнює кожному страху ранговий номер по мірі значимості. Спочатку пред’являється набір соціальних і екзистенціональних страхів, а потім набір природних страхів, страхів, зв’язаних із заподіянням фізичного збитку і просторові страхи.

Інструкція: «Зараз Вам буде пред’явлено два списки страхів по 11 у кожному. Ваша задача - привласнити ранговий номер кожному страху по порядку значимості для Вас цього страху.

Уважно вивчите список, вибравши той страх, що для Вас найбільш страшний жахливий, помістіть його на перше місце. Потім виберіть другий по значимості страх і помістіть його слідом за першим. Потім проробіть те ж із усіма страхами, що залишилися. Найменш лякаючий вас страх залишиться останнім і займе 11 місце».

Результати дослідження.

Перший список страхів.

Більшість хлопців і дівчат перше місце присвоїли екзистенціональному страху смерті. Дівчата друге місце присвоїли соціальному страху екзаменів, а хлопці друге місце присвоїли внутрішньому страху власних думок і вчинків. Дівчата третє місце присвоїли страху самотності і внутрішньому страху майбутнього, а хлопці третє місце присвоїли екзистенціональному страху перед ізоляцією. Дівчата останнє місце присвоїли внутрішньому страху власних думок і вчинків, а а хлопці останнє місце присвоїли внутрішньому страху майбутнього. Використовуючи коефіціент рангової корреляції Спірмена і підрахувавши його, ми можем зробити висновок, що розходження страхів хлопчиків і дівчат статистично значимі (r = 0,82).
Другий список страхів.

Більшість хлопців і дівчат перше місце присвоїли страху війни. Дівчата друге місце присвоїли страху стихій, а хлопці друге місце присвоїли страху захворіти, заразитися. Дівчата третє місце присвоїли страху пожежі, а хлопці третє місце присвоїли страху темряви і страшних снів. Дівчата останнє місце присвоїли страху перед тваринами, а хлопці останнє місце присвоїли страху великих площ.Використовуючи коефіціент рангової корреляції Спірмена і підрахувавши його, ми можем зробити висновок, що розходження страхів хлопчиків і дівчат статистично значимі (r = 0,88).

Отже, в підлітковому віці соціально-обумовленні страхи зростають; дівчата більш чуттєві до соціально-обумовленних страхів ніж хлопці; розходження страхів хлопчиків і дівчат статистично значимі. Таким чином аналіз даних дозволяє нам говорити про корекцію страхів і тривожності підлітків.
2.3. Корекція страхів і тривожності

Аналіз даних дозволяє нам говорити про корекцію страхів і тривожності підлітків. Існує безліч способів позбутися від страху; це такі як: казкотерапія, малювання страхів, ігрова терапія, метод релаксації, танцювальна терапія, самонавіяння, репетиція поведінки. Позбутися від тривоги допоможуть ряд таких вправ:

  1. “Переінтерпретація симптомів тривожності” - тривожність відчувають більшість людей, це ознака готовності людини діяти.

  2. “Настроювання на певний емоційний стан”

  3. Приємний спогад: “Психологічний куточок”, “Чарівний острів”, “Сміх”.

  4. “Виконання ролі” - програвання ситуації, яка визиває тривогу, входження в роль героя, іншої людини.

  5. Контроль голосу і жестів - репетиція перед дзеркалом.

  6. Дихання - видох довший вдиху, затримка дихания при глибокому вдиху.

  7. Розумове тренування - ретельно продумати сво поведінку; уявити ситуацію, яка визиває тривогу.

  8. Репетиція - програвання ситуації, яка визиває тривогу.

  9. “Доведення до абсурду”

  10. “Переформулювання задачі” - уміння формулювати мету своєї поведінки, цілком відволіктися від себе, уміння знижувати значимість ситуації.

  11. Рефлексія.

У психотерапії існує безліч методик зняття страхів, але ми зупинимося на найбільш ефективних і простих.

Малювання страху

Існує безліч методик боротьби зі страхом. Одна з них - проектування страху на папері.

Невротична дитина повинна зобразити свій страх на листі папера. Це завдання виконується вдома протягом двох тижнів. На повторному занятті дитині пропонують подумати і зобразити на зворотній стороні цього ж листа, як він не боїться даного страху. У такий спосіб несвідомий страх виводиться на рівень свідомості, і, міркуючи над своїм страхом, дитина самовиліковується.

Бувають випадки, коли діти відмовлялися малювати на зворотній стороні листа. При цьому вони говорять, що страх дуже сильний і вони не знають, що потрібно зробити, щоб від нього позбутися. У подібних випадках психолог у присутності дитини може взяти лист із зображенням страху і спалити його зі словами: «От бачиш, від злого чудовиська залишилася маленька жменька попелу, а зараз ми її здуємо і страх випарується». Цей Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Випадок із практики. Дмитрик, 12 років, що постраждав від вибуху будинку в Москві (осінь 1999 р.). По опису родичів, це - тихий, урівноважений хлопчик, люблячий друзями і вчителями. Після трагедії він боявся залишатися у будинку один, їздити в ліфті, боявся вузьких, замкнутих приміщень.

***

ВИСНОВКИ

Дослідження страху і тривожності дозволило нам зробити наступні висновки:

Страх - негативний емоційний стан, що з’являється при одержанні суб’єктом інформації про реальну чи уявлювану небезпеку. Страх належить до категорії фундаментальних емоцій людини.

Страх можна визначити як афективне загострене сприйняття загрози для життя, самопочуття й благополуччя людини. Страх і тривога - два різних поняття. Тривога як передчуття небезпеки, почуття занепокоєння найчастіше виявляється в очікуванні якоїсь події, яку важко прогнозувати і яка може загрожувати своїми неприємними наслідками.

Розрізняють дві форми тривоги:

  • тривога - стан, тобто такий тип тривоги, що ми відчуваємо під час усіляких життєвих ситуацій;

  • тривога як риса особистості, тобто певна властивість тієї чи іншої особистості, її готовність до тривоги і страху.

  • Вырезано.

  • Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

  • здійснювати підтримку, піклуватися про їх і якнайчастіше давати позитивну оцінку їх діям і вчинкам;

  • називати дитину по імені і хвалити його в присутності інших дітей і дорослих;

  • порівнювати результати діяльності даної дитини з його ж результа- тами, які він досяг вчора, чи тиждень місяць назад;

  • постаратися встановити візуальний контакт, таке пряме спілкування буде вселяти почуття довіри в душу дитини.

2. Навчання дитини способам зняття м’язової й емоційної напруги:
- елементи масажу і навіть простого розтирання тіла, яке також сприяє зняттю м’язової напруги;

  • улаштовувати вистави, маскаради, просто розфарбовувати обличчя старими губними помадами.

3. Обробка навичків володіння собою в ситуаціях, що травмують дитину: - сюжетно-ролеві ігри (сюжетами для ролевих ігор доцільно вибирать “тяжкі” випадки з життя кожної дитини).

Доброзичливий психологічний клімат у родині сприяє гармонічному розвитку особистості дитини і зниженню рівня тривожності. Батькам потрібно якнайбільше спілкуватися зі своїми дітьми, улаштовувати сімейні свята, походи на природу, у зоопарк, у театр, на виставки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Спиваковская А. Психотерапия: игра, детство, семья. - М.: ЭКСМО-Пресс, 1999.-304с
  2. Александровский Ю. Познай и преодолей себя. - СПб.: Питер, 1992


  3. Аллан Фромм «Азбука для родителей или как помочь ребенку в трудной ситуации», Томас Гордон «Р.Е.Т. Повышение родительской эффективности». - Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД.,1997г.

  4. Байярд Р.Т., Байярд. Ваш беспокойный подросток. Руководство для отчаявшихся родителей/Пер. с англ. - М.: Просвещение, 1991.

  5. Бэлорусов С. Психологія страху смерті: проблеми буття з т.з. релігії, психології, філософії // Людина і світ. - 2002, №3

  6. Веоніч Н.О. Особливості тривожності сучасних підлітків// Психолог - 2004, №23-№24.

  7. Видайко С.Н. Допомога - поруч// Психолог - 2003, №15.

  8. Вовенагр. Размышление и максима. - Л.: Наука, 1998

  9. Грановская М. Элементы практической психологии - Л.: Наука, 1988

  10. Джеймс У. Психология. - М.: Голос, 1991

  11. З. Фрейд Психология безсознательного - М.: Наука, 1989.

  12. Захаров А. Как помочь нашим детям избавиться от страхов - М.: Голос, 1995

  13. Захаров А. Неврозы у детей и подростков - Л.: Медицина, 1988

  14. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка - М., «Просвещение», 1993г.

  15. Захаров А.И. Неврози у детей. - СПб.: Дельта, 1996. - 480 с.

  16. Захаров. И. Дневные и ночные страхи у детей. СПб.: Союз, 2000

  17. Изард К. Е. Психология емоций / Перев. С англ. - СПб.: Издательство "Питер", 2000.

  18. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб: Питер, 2001

  19. Карнеги Д. Как перестать беспокоится и начать жить. - Екатеринбург: Изд-во “Литур”, 2001.

  20. Ковалев С.В. Подготовка старшекласников к семейной жизни. Тесты, опросники и ролевые игры. - М.: Просвещение, 1991.

  21. Крылов А.А. Практикум по эксперементальной и прикладной психологии. - Л.: Издательство ленинградского университета, 1990.

  22. Литвак М. Если хочешь быть счастливым - Ростов на Дону: Феникс, 1995.

  23. Мазур В. Страх як психологічна проблема особистості // Практична психологія та соціальна робота - 2002, №3

  24. Макарова Е.Г. «Преодолеть страх искусство или терапия» - М., «Школа-Пресс», 1996.

  25. Мамонтов С.Ю. Страх. Практика преодоления - СПб.: Питер, 2002.

  26. Мей Р. Проблема тревоги / Пер. с англ. А. Г. Гладкова. - М.: Изд-во ЕКСМО-Пресс, 2001.

  27. Немов Р.С. Псиология: Учебник для студентов пед. вузов.: В 3кн. - 3-е. Изд. М.: Владос, 1999.

  28. Ноздрачев А.Д. Физиология вегетативной нервной системы. - М.: Медицина, 1983.

  29. Овчарова Р.В. «Практическая психология» - М.: Т.Ц. «Сфера», 1996.

  30. Осадько О.О. Страх тривоги: Специфіка психологічної допомоги // Психолог, 2003 - №13

  31. Осадько О.О. Страх як прояв особистісних самообмежень // Психолог, 2004 - №7

  32. Популярная психология для родителей: 2-е изд., исправл. /Под ред. А.С. Спиваковской. - СПб.: Союз, 1997.

  33. Прихожан А. М. Причини, профилактика и преодоление тревожности // Психологическая наука и образование, 1998 - №2.

  34. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика - Москва-Воронеж, 2000.

  35. Пусс И. Страх // Знание сила, 1998. - №5.

  36. Римман Ф. Основные формы страха. - М.: Алетейя, 1999.

  37. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. - М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002.

  38. Рыбаков А. Страх - М.: Наука, 1990.

  39. Сидоренко Е.В. Методи математической обработки в психологии - СПб.: ООО «Речь», 2002.

  40. Спиваковская М. Как быть с родителями. Педагогика, М.: 1986.

  41. Тополянский В. Струковская М. Психосоматические расстройства. - М.: Медицина, 1986.

  42. Ференс Т. Боремося зі страхом разом // Здоров’є жінки в Україні - 2000. - №2

  43. Франков В. Человек в поисках смысла. - М.: Прогресс, 1990.

  44. Щербатых Ю.В. Психология страха: Популярная энциклопедия. - М.: Изд-во “ЭКСМО - Пресс”, 2002.

ДОДАТКИ

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.



поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Дипломна робота на тему: «Патріотичне виховання дітей старшого дошкільного...
Розділ Експериментально-дослідницька робота у патріотичному вихованні дошкільників 43

Дипломна робота на тему: «позакласна робота з математики як засіб...
Червоний день «Любов до науки» Святкова лінійка – відкриття тижня математики Математика у … сірниковій коробці(5 та 6класи) Усний...

Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції»
Метод тканинної стимуляції І синхронізації статевого циклу у великої рогатої худоби 12

Курсова робота на тему: «Психологічні особливості поведінки людини в ситуації конфлікту»
Міжособові, міжгрупові та внітурішньогрупові конфлікти та їх вплив на поведінку людини. 20

Дипломна робота
Теоретико-прикладне дослідження стереотипів та символів масової політичної культури

Дипломна робота
Розділ теоретичні засади соціально-педагогічної роботи з профілактики насильства в дитячому середовищі

Реферат Дипломна робота: 91с., 7 рис., 8 табл., 79 джерел, 3 додатки
Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ. Скидки, оригинальность, контроль плагиата, прямое общение с

Тема уроку: Сполучені Штати Америки: господарство, зовнішньоекономічна...
Тема уроку: Сполучені Штати Америки: господарство, зовнішньоекономічна діяльність, регіональні особливості. Практична робота № Порівняльна...

Дипломна робота
Супер-Его, Его І ід. Але навіть в його рамках один І той же внутрішній конфлікт можна розглядати по-різному – як структурний чи динамічний,...

Курсова робота з дисципліни: «Стратегія підприємства» на тему: «Стратегічний контроль»
В.І. Ляско, Л. П. Владимировою, Т. П. Любановою, А. В. Мясоєдовою, Ю. Л. Оленніковою, А.І. Ільїним, Д. Хасби, В. Д. Марковою, С....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




fil.ocvita.com.ua
Головна сторінка